ГЕРОЇ  МОЛОДІ  У  ПАМ'ЯТІ  ЖИВУТЬ

                                                                                                П. Артеменко

         Велика Вітчизняна війна не на роки, а на віки  буде  суворим докором  усьому людству. Це вона  спричинила неймовірні  страждання, понівечила  долі  кільком  його  поколінням. Це вона  назавжди залишила  на  чужині тисячі  тих, хто пішов  захищати  свою землю  від фашистської навали  та  обіцяв: "Я  повернусь,  мамо..." Але не зміг. Та  все ж є  вища  сила,  вища правда,  яка  повертає з небуття.  Це  -  невмируща  Пам'ять.

         Назавжди залишаться  в пам'яті  народній подвиги наших  земляків  у 40-і роки  ХХ століття, чия  молодість  випала  на війну. Це  покоління  сміливо вийшло на бій  з ворогом,  захищаючи  країну  від коричневої чуми, показало  безприкладний героїзм на фронтах війни  і  в тилу  ворога, на  землі  і  в повітрі.  Серед героїв-полтавців  є  і свої  Матросови,  і  свої  Гастелло.

         Обов'язок нинішніх  поколінь – свято  пам'ятати тих, хто боровся  і наближав Перемогу, хто загинув чи залишився живим всім смертям  наперекір.  А ще  -  бути гідними  продовжувачами справи переможців, берегти  і  примножувати  славу Полтавщини.

         Запропонована виставка поверне  користувачів  у страшні роки Великої Вітчизняної війни, нагадає  про мужність  і героїзм  полтавців  і,  напевне, змусить задуматись  над  майбутнім.

1.   З юнацьких літ – в сувору мужність

                                                                                                  Д. Луценко

Полтавщина у роки Другої Світової війни (1939-1945) // Полтавщина: історичний нарис. - Полтава, 2005. - С.266-295

         У розділі книги йдеться про суперечливий соціально-економічний стан області напередодні війни, складні умови евакуації народногосподарських цінностей. Дорогою ціною дісталось і визволення. На території краю поховано 142130 бійців і командирів Червоної Армії, 6040 підпільників і партизан, 261680 радянських військовополонених і 88970 мирних жителів. 

Ревегук, В. Полтавщина в роки другої світової війни (1989-1945). - Полтава, 2004. - 288 с.

         У монографії основна увага звернена на висвітлення  тих питань, які мають достатню місцеву джерельну базу: життя полтавців в умовах окупації, їх участь в антифашистському рухові  опору та деяких інших.

 Полтава в роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945р.р.) // Полтава : історичний  нарис. - Полтава, 1999 . -  С.169-189.

         Матеріал подано з використанням правдивих архівних матеріалів. У Полтаві відбулось значне скупчення каральних сил ворога і терор проти міського населення забрав багатьох, хто був залишений для підпільної роботи. Через це не залишилось тут керівного ядра. Але аналіз  документів свідчить: патріоти міста завдали чимало збитків ворогові.

          На рубежах огненных лет: воспоминание участников Великой Отечественной войны, очерки, документы. – 2-е изд. испр. и доп. / сост. Н.М.Пискун и Г.Т.Мацюк. - Х.: Прапор, 1977. - 231с., : ил.

         У книзі зібрані спогади, нариси, документи про оборонні бої, звільнення області від німецько-фашистських загарбників та боротьбу полтавців і, зокрема, молоді, проти ворога на тимчасово окупованій території Полтавщини.

          Велика Вітчизняна: історія, пам'ять, долі : матеріали конференції до 60-річчя початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945рр. – Полтава, 2001. - 86 с.

           Ряд виступів на конференції освітлювали події на Полтавщині. Зокрема: «Діяльність Українського Червоного Хреста на Полтавщині», "Діяльність організації Українських націоналістів у Полтаві в 1941-1943рр", "Слово про полтавців – Героїв Радянського Союзу" та ін.

            Додаткова інформація на сайті:

histpol.narod.ru/books/.../revegyk-004-02.htm-  антифашистський рух опору під час окупації краю

2.  Два роки над прірвою 

                                                                                                 О. Максименко

         Славою овіяні: героїка комсомольських поколінь. - К.: Молодь, 1987. – С. 186, 187-192, 193, 230-232. :  іл.

Серед імен молодих підпільників і зв'язкових України у книзі подані імена  представників від Полтавщини. Це: Іван Сухина з Семенівського району, Дуся Бородай з Шишацького, Ляля Убийвовк з Полтави, Марійка з Великої Багачки.        

         Безсмертна розвідниця Леніза Бугорська // Халимон В. Полтавщина очима краєзнавця. - Полтава, 2009. - С.159-163.

         17 років було Ленізі у 1941 році. Декілька разів переходила вона лінію фронту, де її чекала важка і небезпечна робота. За відмінне виконання спецзавдань, відвагу дівчина була нагороджена орденом Червоної зірки, мала всі підстави одержати звання Героя Радянського Союзу.

          Самойленко, Н. Молодіжний рух на Полтавщині в період фашистської окупації  // Велика Вітчизняна війна у пам'яті народній: матеріали конференції до 50-річчя Перемоги 25-26 квітня 1995р. – Полтава, 1995. - С.24-25.

         Активно працювали підпільники не тільки в Полтаві. У Кременчуці однією з груп керував учень 9 класу О. Кривицький, діяла молодіжна організація "Набат", безстрашно працювали молоді зв'язківці Л. Бугорська, 13 –річний С. Саранча. В ряді сіл і районів діяли  підпільні молодіжні групи.

        Гужва, Ю. "Музична " вулиця – на честь захисника Вітчизни: до 60-річчя від дня смерті Йосипа Баяна // Коло. - 2004. - № 28 (лип). - С.12.

       Двічі трагічна доля у нашого земляка: оточення під Кременчуком, полон, втеча. Повернувшись у Полтаву, став одним із керівників вже діючої  підпільної групи. Після визволення міста хлопця несподівано заарештували органи НКВС... Та справедливість взяла гору. З Й. Баяна було знято обвинувачення, а його іменем було названо одну з вулиць  Полтави.

      Петренко, І.М. Член штабу підпільної групи "Нескорена полтавчанка"

      Борис Серга (1921-1942): до 65 річчя з  дня загибелі. - Полтава: Дивосвіт, 2007. - 44с.

         Досліджується життєвий шлях відомого полтавського підпільника. Зі сторінок книги постає образ не лише відважної молодої людини, здатної пожертвувати життям  заради перемоги, а й люблячого сина, здібного, талановитого учня, вірного товариша, чоловіка і батька, непересічної людини.

Додаткова інформація на сайті:

uk.wikipedia.org/wiki/Нескорена_полтавчанка-   про молодіжну організацію «Нескорена полтавчанка»

3.   Дорогами фронтовими

А.Дімаров

          "Коли вогонь війни палав...": письменники, уродженці краю – визволителі України : рекомендаційно-бібліографічний список / уклад. Л.І. Картальова. - Полтава, 2004. - 10с. - (До 60-річчя визволення України)

 Л. Бразову (1916р.н.), О. Гончару (1918р.н.), А. Дімарову (1922р.н.),

Д. Каневському (1916р.н.), Б. Левіну (1919р.н.), Д. Мегелику (1924р.н.),

А. Пашку (1918р.н.) було що сказати читачеві, адже на війні вони були з самого її початку.                                               

          Славою овіяні : героїка комсомольських поколінь. – К.: Молодь, 1987. – С. 287-289, 314, : іл.

         "Помру, але не відступлю ні кроку назад..." – написав власною кров'ю  на  комсомольському  квитку  сержант Григорій Кагамлик  під  час  нерівного бою під Курськом. А 18-річний Костя Ємельяненко  закрив своїм тілом ворожий   дзот. Про них -  розповіді  у  книзі.

         Євдокія  Ситник // Бобрищев К. Отчий  край. – Полтава, 2005. – Кн. 2. – С. 634 – 643.

         Навіки 19-річною залишилась Євдокія Ситник, уродженка Кобеляцького району. Ще будучи фельдшером, убила  німецького генерала. Потім безстрашну  дівчинку призначили  командиром  комендантського  взводу  при  штабі  31-го  гвардійського полку.

         Бригадирівка  // У серцях, у бронзі, у граніті: путівник. - 2-е  вид., перероб. і доп. – Х., 1978. – С. 119 – 120.

         15-річним  вступив  до лав Червоної Армії Толя Комар з Козельщинського району. Був розвідником. В кінці  вересня 1943 року почалася  його бойова біографія,  а в листопаді у боях за Дніпро  здійснив безсмертний  подвиг, закривши ворожий кулемет  своїм тілом.

         Третяк Іван Мусійович // Книга пошани найславетніших героїв Полтавщини. Ч. 1. –  Полтава, 2007. – С. 38 – 43.

         Від курсанта до Головнокомандувача військами  ППО – заступника міністра  оборони  СРСР  пройшов шлях  наш земляк з Хорольського  району. У 21 рік -  командував батальйоном,  пізніше,  гвардії майор, – полком.  Німецьке  командування  обіцяло 10 тисяч  марок тому, хто  доставить Третяка живим  або мертвим. Герой Радянського Союзу у 34 роки став генералом.

          Ігнатенко, А. Нескорена  Зіньківчанка // Молода громада. – 1995. – 10 лют. - С. 3.

         Надя  Мусієнко, випускниця  школи  з  с. Велика Павлівка,  після закінчення  військового  училища  стала  партизанкою-розвідницею.  Замордована  на  території  Молдови.

          Лазарєв, В. "... і рідна  матінка-земля їх  прийняла  в свої обійми..." // Крила  України. – 2007. - № 26 (жовт.-листоп.) – С. 8.

         Варшавській О. у 1941 р. було 16. Вона  мріяла  пов'язати своє життя  з музикою, а стала медсестрою  фронтовою. Ворожа куля  зупинила   її життя  у  вересні 1944 р. А  С. Хапікало  пішов  на  фронт  у 21 рік.  І цього  безстрашного воїна-визволителя Естонії  не  пожаліла  ворожа  куля. У  публікації  мова  іде про перепоховання  наших земляків.

          Митрофанов, О. Обеліск біля  моря  увічнив  пам'ять  про нашого  земляка, котрий  підірвав себе  разом із  фашистським генералом // Вечірня  Полтава. – 2001. – 22 лют. – С. 3.

         Молодий  політрук, чекіст Павло Силаєв  здійснив  свій  подвиг  у  м. Севастополі.

          Шаткова, Л. Коротка мить великого  подвигу // Зоря  Полтавщини. – 2004. – 27 жовт. – С. 1.

          Ємельяненку  Кості  було 20 років, коли  він повторив  подвиг  О. Матросова.

         «Любов  к  Отчизні  де  героїть, там сила вража  не  устоїть, там грудь сильніша од  гармат...» : біобібліографічні  нариси / уклад. Н. М. Требіна. – Полтава, 2005. – 8 с.

         Серед  тих,  хто  ціною свого життя  змусив замовкнути ворожі  дзоти, хто  повторив подвиг О. Матросова  були і молоді полтавці -  А. Комар,  П. Самойленко, М. Стадник.

 Додаткова інформація на сайті:

www.vechirka.pl.ua/articles/2009/5/.../13952532/ -  Полтавці, Герої Радянського Союзу, у форсуванні Керчинської протоки

4.   Кавалери  Зірки  Героя  і  орденів  Слави

         За  мужество и отвагу :  документальные очерки о героях Советского Союза -  уроженцах  Полтавы  и Полтавской области. – 2-е изд. перераб. и доп. – Х.: Прапор, 1984. – 455 с. : ил. – (Герои Советского Союза).

          Рассказы  о твоих  ровесниках : документальные  очерки  о Героях Советского Союза. – Х: Прапор, 1986. – 124 с. – ил. – (Присягаем Отечеству).

         У книзі  розповідається  лише  про 28 молодих героїв.  З них -  7 полтавців: Г. Кагамлик, І. Ткаченко, О. Чайка, О. Щербаков, І. Спичак, П. Анцеборенко, В. Мележик. 

          Мельниченко, О. М. Життя, віддане за мир…(Ляля Убийвовк). – Полтава: Дивосвіт, 2005. – 28 с. – ( серія «Кавалери Золотої Зірки»).

         Полтавка,  студентка Харківського університету,  в окупованій Полтаві  організувала підпільну групу "Нескорена полтавчанка" (1941- травень 1942).  Діяльність  її полягала  у зриві  відправки  молодих людей  до Німеччини, допомозі військовополоненим  у  концтаборі по вулиці Фрунзе,  розповсюдженні листівок. У травні  Л. Убийвовк і багатьох  членів групи було  заарештовано  і  розстріляно.

          І. І. Бабак, Н.Ф. Меклін:  історично-документальна збірка / ред. П. Я. Михайлик. – Полтава: АСМІ, 2006. – 76 с. – («Кавалери Золотої Зірки»).

         Івана Ілліча Бабака ( 1919 – 2001) називали "Літаючим Барсом". Льотчик  винищувач збив у повітряних боях 37  ворожих літаків, жодного  разу  сам  не був  збитий  і  не  втратив   жодного льотчика.

         Наталя Меклін (1922 р. н.), уродженка Лубен. У 22 роки - старший  льотчик  легендарного таманського  авіаційного  полку   нічних бамбардувальників мала  380  бойових  вильотів.

          Дяченко, Ф. Т.  Нейтральна  смуга: записки  снайпера. – К.: Молодь, 1977. – 198 с.

Про  бойову  юність Героя  Радянського Союзу, уродженця Глобинського  р-ну Дяченка Ф.Т. 

          Дубров Б. Ф. Солдатська  слава  / передм. І. О. Герасимова. – 3-е вид., доп. - К.: Молодь, 1987. – 384 с.

 П. Чорний, І. Козка, О. Артюшенко, І. Максименко, П. Правденко, А. Фомич, О. Шевченко, Ф. Шерстюк, В. Шакалій, Ф. Юрченко, В. Телюков -  у віці  до 28 років  стали  кавалерами ордена  Слави   трьох  ступенів.

          Нас юними  було  увінчано Зірками Слави…: уроженці Полтавщини, які  у віці до 25 років  стали  повними кавалерами  ордена Слави : біобібліографічні нариси / уклад. Н. Требіна. – Полтава, 2004. – 12 с.

         З 22 полтавців - кавалерів цієї нагороди, 11 -  молоді,  про яких і мова  у  даному  посібнику. 

5.   Про  подвиги  художнім  словом

                              Між героїв в творах ви зостались..

                                                         О. Максимейко 

         Гончар, О. Нескорена полтавчанка (Земля гуде) : повість. – К. : Молодь, 1965. – 232 с., іл.

         20 чоловік налічувала  підпільна молодіжна  група, яка  діяла  в окупованій  Полтаві  з жовтня 1941 року  по травень 1942 р.

          Вітковський, В. М. … І обернеться  кров  твоя у квіти : художньо-докум. повість. – Х. : Прапор, 1989. – 134 с.,: іл.

         Повість  присвячена нескореному лубенському поету-підпільнику Петру Артеменку, якого  5 квітня 1942 р. фашисти розстріляли. Він  посмертно  прийнятий  до членів Спілки письменників  України.

          Косиченко, Л.  Скажи  смерті "НІ" / Л. Косиченко. – Полтава:  Полтавський літератор, 1999. – 56 с.

         На нього декілька  разів приходили  похоронки. Але  він, Михайло Бородай із Судіївки, маючи страшне каліцтво (втрата обох рук і ніг, поранення  в груди і  в живіт), виявив  таку силу  духу, що наперекір усім прогнозам вижив. Під  кінець війни молодому розвіднику  було 18 років.

          Котляр, В.  Полтавці  не здаються : документальна  повість / В. Котляр, П. Христич. – К.: Вид-во ЦК ЛКСМУ "Молодь", 1970. – 140 с.

         736 діб в окупованій Полтаві молоді патріоти  з групи, очолюваної  Йосипом Баяном  і Олександром Лімовим, вели боротьбу з  фашистськими загарбниками,  сміливо  вступали у двобій з  контррозвідкою гітлерівців, з  гестапо, здійснювали безстрашні операції, звільняючи  з полону  радянських  льотчиків  і  переправляючи  їх через  лінію фронту  у діючу армію.

         Печененко, Н. Ф. Опаленная  судьба : повесть / Н.Ф. Печененко. –К.: Молодь, 1984. – 184 с.

         В автобіографічній  повісті головний герой 11-річним хлопчиком  потрапив  на фронт, пройшов всю війну,  виконуючи обов'язки розвідника,   зв'язкового, вогневика-артилериста  і  зустрів  День Перемоги  у Празі. Після війни жив  в селищі  Артемівка Чутівського району, працював інженером.