|
Серія "Сучасні українські
письменники"
ВІДЧУТИ НА ДОТИК ЕПОХУ
ІНТЕЛЕКТ – РЕЛІЗ
Випуск І
Присвячується творчості сучасного українського письменника, поета, есеїста
Юрія Андруховича
"...Постмодернізм – це там, де кожен із
нас опинився сьогодні:
це така обставина часу і місця, від
якої нікуди нам не подітися".
Ю. Андрухович
Юрій Андрухович – один з провідних сучасних українських письменників, з іменем якого слушно пов'язують розвиток постмодернізму в українській літературі.
Постмодернізм, як одне з відгалужень авангардизму, виникає у кризові періоди історії, мистецтва, коли певний напрям або стиль існують за рахунок інерції, тиражуючи вчорашні творчі здобутки, перетворені на кліше.
У сучасних умовах авангардизм набув вигляду неоавангарду. Відчуваючи відразу до стереотипів періоду соцреалізму, він спромігся розкрити потворні, нежиттєздатні її аспекти, очевидну творчу безплідність.
Трагедія великих і відомих у тому, що їх знають, але - не завжди читають. Це – як "класики", які стають у нашій свідомості схожими на ікони, їм традиційно поклоняються, часом навіть знають назви кількох творів, завчасно цитують кілька рядків, але - спілкування з автором на рівні духовному відсутнє.
Творчість Юрія Андруховича - це протест проти сірості, одноманітності, бездуховності сучасного життя. Якби він жив в епоху середньовіччя - то неодмінно би загинув у лицарському поході. Якби він жив у епоху давньоруську - то неодмінно би переконав князя Ігоря не йти у той фатальний похід, бо щастя треба шукати на своїй землі. Якби він жив у епоху Руїни, то став би славним лицарем, який би об'єднав приспані сили і очолив визвольний похід проти гнобителів.
Народився ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ 13 березня 1960 року в м. Станіславі (тепер Івано- Франківськ). Закінчив Український поліграфічний інститут (тепер – Українська академія друкарства) у 1982 році та Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. М. Горького в Москві у 1991 році.
У 1996 захистив кандидатську дисертацію на тему: "Богдан-Ігор Антонич і літературно-естетичні концепції модернізму".
Працював газетярем, служив у війську, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису "Перевал". 1985 р. нікому невідомий 25-літній поет з Івано-Франківська дебютував збіркою "Небо і площі", написаною у неоромантичному ключі, як визначила критика.
Для багатьох читачів відкрилася проста, виразна, яскрава образна мова, високий пафос ліричної сповіді молодої душі, захопленої почуттям і багатством світу та рідної землі. Деякі критики звернули увагу на химерні риси бурлеску й балагану.
У бурлексних віршах Ю. Андруховича події, реалії, історичні постаті періоду піднесення національних сил, розквіту культурної духовності, своєрідного українського Ренесансу, коли співіснували українська козаччина та академія в Києві і Острозі, - змінюються періодом придушення, вигасання й виродження.
Світ символів, космічних образів, незвичайне бачення світу, звернення до підсвідомості - ось що характерне для поезії Ю. Андруховича.
Ось чому він разом з Віктором Небораком та Олександром Урванцем, поетами цього ж літературного напрямку створили мистецьку групу "Бу-Ба-Бу" (буфонада, балаган, бурлекс).
Цикл "Листи в Україну" поет написав під час навчання на Вищих літературних курсах у Москві. У віршах цього циклу - сатиричне осмислення імперського колоніального менталітету.
Друга поетична збірка "Середмістя" (1989) носить швидше не "бубабістський, а "елейно-класицистичний" характер, потім виходять збірки "Пісні для Мертвого півня", "Екзотичні птахи і рослини", "Трициліндровий двигун любові".
Із прозових творів письменника найперше був опублікований цикл оповідань "Зліва, де серце" (1989) – майже фотографія служби автора у війську.
Оповідання викликали велике зацікавлення читачів, а згодом за їхніми мотивами було знято художній фільм "Кисневий голод" (Канада – Україна, режисер Андрій Дончик).
В 1991 р. з'являється друком оповідання "Самійло з Немирова". Цим оповіданням автор ніби заповідує характерні для своєї прози риси:
- схильність до гри з текстом і читачем,
- містифікаторство,
- колажність, еротизм, любов до магічного і надзвичайного.
Романи "Рекреації", "Московіада" та "Перверзія" можна розглядати як трилогію: героєм (антигероєм?) кожного з них є поет – богема, що опиняється в самому епіцентрі фатальних перетворень "фізики в метафізику" і навпаки. Усі романи являють собою доволі відчутну жанрово-стилістичну суміш (сповідь, "чорний реалізм", трилер, готика, сатира), час розвитку дії в них вельми обмежений: одна ніч у "Рекреаціях", один день у "Московіаді", п'ять днів і ночей у "Перверзії".
Історія створення роману "Рекреації" описана автором у післямові до роману. Твір був написаний за два тижні в гуртожитку Московського літературного інституту в 1990 р. після повернення Андруховича з поетичного фестивалю "Золотий гомін".
Назва "Рекреація (від лат. – відновлення, перерва для відпочинку між лекціями) має карнавальний відтінок. Але назва має й інший зміст – "по-новому творити" - і символізує поховання постколоніальної української культури та народження нової.
Тема - зображення життя літературної еліти у 1980-ті роки. Розповідь про піднесеність духу і свинство, велике і дріб'язкове, приземлення іміджу поета. А присвячений роман друзям Ю. Андруховича по "Бу-Ба-Бу" – Олександрові Ірванцю та Віктору Неборакові. Після публікації цього твору Юрій Андрухович став знаменитим.
Роман Юрія Андруховича "Перверзія" (1996 р.) події якого розвиваються у Венеції, є яскравим взірцем постмодерної прози.
А в останні роки особливо щедро розкрилося обдарування Андруховича в есеїстиці.
Книги Ю. Андруховича перекладено і видано у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Сербії, США. Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Словаччині.
Без перебільшення можна сказати, що в першу чергу саме з іменем Юрія Андруховича пов'язаний великий прорив новітньої української літератури в Західну Європу, а західно-європейський читач спочатку за перекладеними його есеїстичними творами, а згодом і романами розпочинав знайомство з Україною.
На слова багатьох віршів Ю. Андруховича написана музика, яку з великим успіхом виконують її творці - гурти "Мертвий півень" та "Плач Єремії".
В 2005 році Ю. Андруховичем написано сценарій для вистави "Нелегал Орфейський" за мотивами роману "Перверзія".
Юрій Андрухович є лауреатом багатьох міжнародних та вітчизняних премій, а саме: 1993 рік - Благовіст
1996 рік - фондів ім. Щербань – Лапіки.
2000 рік - ім. Гердера (фонд Альфреда Тьопфера, Гамбург,
Німеччина).
2001 рік - Антоновичів.
2005 рік - спеціальної премії ім. Єріха Марії Ремарка
міста Оснабрюк, Лейпцизького книжкового
ярмарку.
2006 рік - "За європейське порозуміння".
- Центральної Європи "Ангелус" (м. Вроцлав,
Польща).
У 1991 р. Юрій Андрухович вийшов із Спілки письменників України й став одним з ініціаторів створення Асоціації українських письменників.
х х х
ТВОРИ Ю. АНДРУХОВИЧА
Дванадцять обручів [уривки з роману] // Шкільна бібліотека. – 2008. - №7. – С. 120 – 160.
З циклу "Етюди будівель" // Вітчизна. – 2003. - № 1 – 3. – С. 137.
Перверзія: уривки з роману //Укр. мова та література. – 1997. - № 9 (берез.) – С. 6.
Поезії // Укр.мова та література. – 2008. – ч.13. – 16 (квіт.) – С. 92 – 93.
Рекреації (уривки з роману) // Українське слово: в чотирьох книгах: Кн.4. – К. : Аконіт, 2003. – С. 458 – 481.
Таємниця. Замість роману /Ю. Андрухович. – Х.: Фото, 2007. – 478 с.
ЛІТЕРАТУРА ПРО ТВОРЧІСТЬ Ю. АНДРУХОВИЧА
Бетко І. Архетипальна постать блазня в українській постмодерній прозі на прикладі Ю. Андруховича // Слово і час. – 2009. - № 3. –С. 54 – 64.
Будін П. Кінець імперії: роман Юрія Андруховича "Московіада" // Слово і час. – 2007. - № 5. – С. 62 – 66.
Галич А. Асоціанімний світ романів Ю. Андруховича початку ХХІ століття // Слово і час. – 2008. - № 8. – С. 48 – 54.
Данильчук О. Юрій Андрухович: матеріали до уроків // Українська мова та література. – 2008. – ч. 13 – 16 (квіт.) – С. 88 – 92.
Дроздовський Д. Ловець "Таємниці" Юрій Андрухович, або сім днів, які змінили світ. //Київська Русь. – 2007. - № 11. – С. 181 – 187.
Родик К. Від реалізму містифікації до реалізму "життя" // Сучасність. – 2008. - № 9. – С. 100 – 103.
Соловей О. Криве дзеркало української літератури. Деякі міркування про роман Юрія Андруховича "Дванадцять обручів" // Літературна Україна. – 2009. – 9 квіт. – С. 7.
Терен Т. "Брат, піво кончілась!" Гурт "Мертвий півень" і Юрій Андрухович закінчують у Харкові роботу над новим альбомом "Made in Ю.А."
// Україна молода. – 2009. – 11 квіт. – С. 9.
Терещенкова Т. Юрій Андрухович: "Для мене література – це перш за все спілкування". // Березіль. – 2007. - № 7 – 8. – С. 135 – 140.
Харчук Р. Юрій Андрухович не для дітей? // Дивослово.- 2006. - № 12. – С. 27 – 30.
Якубовська М. Відчути на дотик епоху // Сучасність. – 2006. - № 7. – С. 118. – 128.
Укладач Потуремець Варвара Василівна
|
