У Києві, впродовж трьох днів – 28-30 серпня проходив тренінг для тренерів «Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни як інструмент подолання розриву довіри». Цей медійний захід для практикуючих журналістів, освітян, бібліотекарів та інших працівників, причетних до медійних структур із багатьох областей України, був організований і проведений Академією української преси за підтримки Центру медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). Долучилася до заходу і Валентина Гринько – головна бібліотекарка відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Програма тренінгу була розроблена професійною командою медіаекспертів та тренерів і складалася з трьох модулів. Тема першого модулю: «Протидія фейкам та наративам». Мета: підвищити компетентність учасників у розумінні та виявленні фейків, освоїти технології фактчекінгу, розкрити основні наративи російської пропаганди та ознайомити з можливостями штучного інтелекту у боротьбі з дезінформацією. Тренер: Сергій Штурхецький, журналіст, голова Незалежної Медіа-Профспілки України. Тема другого модулю: «Медіаграмотність у фокусі: від критичного мислення до цифрової безпеки». Мета: надати уяву, як працюють соціальні мережі, яким чином вони маніпулюють та збирають інформацію про користувачів. Показати, наскільки небезпечним може бути їх використання. Сформувати навички нетикету, толерантної поведінки у спілкуванні у соціальних мережах. Показати роль цифрової репутації особистості. Навчити екологічному споживанню соціальних мереж та розумному тайм-менеджменту у взаємодії з ними. Тренер: Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Тема третього модулю: «Методика проведення тренінгу на тему «Медіаграмотність під час війни». Мета: сформувати вміння та навички проведення тренінгу з медіаграмотності. Навчити технологіям проведення інтерактивних методів, а також методам фасилітації та візуалізації. На конкретних прикладах, практичних модулях, тренінгу з медіаграмотності допомогти учасникам розробити програму та сценарій проведення їх власного тренінгу. Тренер: Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету. Інтерактивні техніки та ігри, які було використано тренерами впродовж трьох навчальних днів, були розроблені таким чином, щоб не лише показати теоретичні знання на практиці, але й стимулювати критичне мислення та обговорення серед учасників. Підвищивши таким чином свій рівень обізнаності в напрямку інфомедійної грамотності, учасники проєкту будуть передавати отриманий досвід своїм цільовим аудиторіям. Найближчим часом у бібліотеці Гончара стартують тренінги з медіаграмотності для усіх охочих!
Використання негативних стереотипів у мас-медіа
Людина створює стереотипи частково самостійно, частково під впливом соціуму, адже стереотипи – це «економія» мислення, вони дозволяють двома-трьома словами описати людину; мислення стереотипами не дозволяє охопити все розмаїття життєвих ситуацій; стереотипи часто стають причиною упереджень. Упередження – антипатія, сформована на основі стереотипів. Створюється підгрунтя для дискримінації групи або особи. Дитячі прізвиська в усі часи були доволі розповсюдженим явищем. Хтось страждав від того, що був низький, хтось – що високий. Тепер більш-менш легко ми згадуємо про це, та були ж часи, коли шкільні «дражнилки» нам таки допікали. Як же ми сприймаємо тих, хто не такий як ми? Мас-медіа досить часто подають інформацію про певну групу людей спрощено і з використанням негативного стереотипу, окремі випадки подекуди узагальнюють стосовно певної національності. У медіа можна знайти багато прикладів використання назв, висловів, що поширюють неприйняття/негативне ставлення до різних національностей (ромів, арабів, громадян африканського походження, євреїв тощо). Люди часто використовують соціальні стереотипи як спосіб ідентифікації особи, спираючись на фіксовані ознаки ідентичності, а не на поведінку конкретної людини. Ми «маркуємо» їх, додаючи ще й мовне забарвлення, щоб виділити серед звичних комфортних, приємних понять. Сьогодні цькування перемістилося й у віртуальний простір. В інтернеті це можна зробити дошкульніше і залишитися безкарним, тоді як в реальному житті ситуація може скластися по іншому. У соцмережах об’єктом агресії (навіть несвідомої) найчастіше стають ті, хто найменше схожий на нас: • ті, хто інакше думають; • ті, хто іншої національності; • ті, хто веде інший, незрозумілий для нас, спосіб життя. Досить часто використовується мова ненависті, коли одна група людей починає говорити, що інша група недосконала (ватники, вишиватники, укропи). Мислячи стереотипами ми позбавляємося нових можливостей, відчуттів, вражень, інтересів і перспектив, застигаючи в невпинному циклічному кругообігу реакцій. Тож давайте виходити за межі стереотипного мислення!
Медіаграмотність для дорослих: як протидіяти інформаційним маніпулюванням та ворожій пропаганді
Академією української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера 26-28 грудня 2022 року був проведений вебінар «Медіаграмотність для дорослих: як протидіяти інформаційним маніпулюванням та ворожій пропаганді». Піднімалася тема важливості залучення до медіаосвітніх заходів людей «третього віку», які складають значний відсоток населення країни і активно залучені до соціальних процесів, тож навички критичного мислення для них є вкрай необхідними. Розібралися в питанні: яка вона, людина «третього віку»? Обговорювалися психолого-фізіологічні особливості сприйняття інформації в залежності від віку. Спікери запропонували найбільш прийнятні форми роботи для даної цільової аудиторії:
Евристичні (кросворди, загадки, тести);
Проєктні, групові завдання;
рольові ігри та індивідуальні вправи лише в другій частині тренінгу, а не на початку;
Цифрові навички та gigitа соціалізація;
Руйнування стереотипів про радянську «культуру»;
Авторські лекції, соціологічні дослідження, історичні паралелі;
Виховання медіаінформаційної грамотності засобами мистецтва (кіно).
Організаторів заходу зацікавив досвід роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара з даною цільовою аудиторією. Представити на загал роботу з ГО «В гармонії з життям» в межах сталого бібліотечного проєкту «БібліоНавігатор у світі медіа» запросили головну бібліотекарку Валентину Гринько. Учасниці проєкту – жінки, які перенесли онкологію. Зазирнувши в очі смерті вони дуже люблять і цінують життя, постійно навчаються, щоб не бути жертвами маніпуляцій та пропаганди. Жінки об’єдналися у групу самопідтримки понад вісім років тому і з того часу періодично брали участь у медіаосвітніх заходах бібліотеки. В останні роки ця активність переросла в систематичну та планомірну роботу в межах «БібліоНавігатора». Навчатися ніколи не пізно!
Навички ХХІ століття: розвивати, не можна відмовлятися!
Інформаційно-цифрова компетентність є вкрай необхідною в ХХІ столітті. Вона передбачає впевнене, і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Учасниці ГО «В гармонії з життям» завжди живуть у ритмі сучасності і залюбки опановують нові навички медійної грамотності. Ось і на недільній зустрічі, в межах сталого бібліотечного проєкту «БібліоНавігатор у світі медіа», вдалося добре прокачати необхідні для життя «скіли». Великою радістю стало живе спілкування учасниць та обмін власним досвідом. Навчатися ніколи не пізно!
Добре прокачати м'язи медіаграмотності вдалося дев'ятикласникам 38 школи на інтерактивному занятті "Кліпове мислення: в чому його небезпека". Захід відбувся в межах проекту " БібліоНавігатор у світі медіа".
Приєднуйтеся до бібліотечних медіаосвітніх заходів, навички критичного мислення вкрай важливі в часи інформаційних воєн.
