Проєкт «Медіатренер країни» від Академії української преси
А чи, дійсно, штучний інтелект (ШІ) зможе нас захистити і чи не потрібно від нього триматися осторонь? Саме про це 6-7 березня на тренінгу офлайн у Києві розповіли фахівці Академії української преси (далі АУП), який відбувся в межах проєкту «Медіатренер країни».
В умовах інформаційного хаосу АУП закликала до активної боротьби з дезінформацією. В час, коли можливості ШІ ще не в змозі повною мірою захистити нас від інформаційних атак, важливо об'єднати зусилля та знання, щоб протистояти загрозам, які підривають основи наших думок, емоцій, відчуттів.
Цьогоріч акцент постав на інформаційніх технологіїях та методиках безпеки, що виходять за межі традиційного розуміння цифрової оборони. Учасники знайомилися з новітніми цифровими можливостями, які можна ефективно інтегрувати в тренерську діяльність, та дізнавалися про нетрадиційні прийоми захисту в інформаційному просторі.
В числі 20 мультиплікаторів медіаграмотності, які беруть на себе роль медіатренерів, долучилася і Валентина Гринько – головна бібліотекарка відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара.
Що ж потрібно знати, щоб споживати якісну інформацію? Своїм досвідом ділилися спікери проєкту.
«Медіаграмотність розставляє нові акценти та ставить нові завдання перед медіапедагогами, – переконана Тетяна Іванова, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету, – Під час війни дуже погіршився емоційний фон українського населення. Щоденні трагедії, втрати найдорожчих не можуть не відобразитися на настрої, а найголовніше, на психіці. Але й новини та їх подача у сучасних медіа теж не додають мотивації та настрою. Як не потрапити у пастку активного кола емоцій Р. Плутчека (в афективні стани), як не стати жертвою психічного оніміння і намагатися сприймати дійсність мужньо, але адекватно – все це завдання сьогодення для наших медіапедагогів».
«Сучасна інформаційна війна – це війна наративів і, до речі, не така вже вона й «холодна», а іноді призводить і до людських жертв. Тому було приємно побачити людей із різних куточків України, які не тільки готові були ретельно розібратися із фейками, визначити наративи та засоби протидії ворожим інформаційним впливам, але й донести отримані знання до широкої авдиторії», – сказав Сергій Штурхецький, голова Незалежної Медіа-Профспілки України.
«У світі, де зловмисники невпинно вдосконалюються, єдиний надійний захист – постійна пильність і невгамовне прагнення до знань. Перевіряйте двічі, довіряйте обережно», – зауважив Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна», консультант Школи цифрової безпеки DSS380, експерт проекту TrollessUA.
XR-виставка “Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда”
Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара приєдналася до національного марафону протидії пропаганді та запросила своїх користувачів відвідати XR-виставку “Справжні причини війни, або як працює російська пропаганда”. Виставка докладно пояснює, як побудована система російської пропаганди, розвінчує відомі фейки та маніпуляції, що роками працюють проти України, і головне - показує, до чого це може привести на прикладах війни. 11 листопада відбулася презентація виставки. Учасники долучилися до дискусії та ділилися власним досвідом. Захід сприяв загальній обізнаності та розвитку критичного мислення.
Чому «твоя хата не скраю»
25 жовтня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара в межах Глобального тижня медіаграмотності відбулося тренінгове заняття «Чому «твоя хата не скраю»». До заходу онлайн долучилися школярі ЗОШ №24, щоб потренувати свої навички критичного мислення.
Учасники опановували ази медіаграмотності, ділилися власним досвідом використання штучного інтелекту, прогнозували майбутнє людства.
Медіаосвітні ігри: чому б не спробувати
16 жовтня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара дев’ятикласники ЗОШ №38 взяли участь в інтерактивному занятті «Медіаосвітні ігри: чому б не спробувати». Через гру учасники потренували свої навички критичного мислення та поспілкувалися в дружній атмосфері бібліотеки. Вчилися розрізняти інформування і пропаганду, обираючи пілотів, які домчать на Марс в час загрози нашій планеті. На прикладі вправи «Сербські курочки» вчилися розрізняти в інформаційних повідомленнях приховану рекламу, упередження, фейки, маніпуляцію фактами, дезінформацію, клікбейт. Уміння аналізувати медіаконтент в часи засилля штучного інтелекту є дуже корисною навичкою, а особливо, коли в країні йде війна і від цих умінь залежить не лише добробут, а й життя. Тому не зупиняймося у вдосконаленні своєї медіаграмотності!
Як не допомагати вірусмейкерам
Під такою назвою 15 жовтня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара пройшов інформаційний кейс в межах сталого бібліотечного проєкту «Бібліонавігатор у світі медіа». Жінки групи взаємодомоги ГО «В гармонії з життям» є активними користувачами соціальних мереж та месенджерів, а там, як відомо, завжди чатує на необережних користувачів вірусний контент, тому важливо бути обізнаними з можливостями нових технологій.
Створення вірусних відео можливе завдяки дедалі більшій доступності програмного забезпечення штучного інтелекту в інтернеті. Тепер можна легко створити й анімувати просту людську фігуру, яка розповість будь-яку історію. Сучасний світ вчить нас не бути легковірними та не ловитися на емоційні гачки.
НОМО медіаграмотний
1 жовтня у Полтавській обласній бібліотеці для юнацтва імені Олеся Гончара, в межах студії медіаграмотності «Відкритий простір», відбувся пізнавально-розважальний тренінг «НОМО медіаграмотний». Весело граючи в ігри, пізнавали серйозні речі функціонування сучасного інфопростору і здобували навички критичного мислення. Учасники вчилися ідентифікувати діпфейки, та розуміти, як можна відрізнити автентичні фото від створених ШІ. Вміння не вестися на маніпуляції та протидіяти дезінформації допомагають нам, українцям, зберігати безпеку та єдність. Критичне мислення – це наш щоденний донат у стійке суспільство!
Медіаграмотність у воєнний час
У Києві, впродовж трьох днів – 28-30 серпня проходив тренінг для тренерів «Протидія дезінформації в контексті російсько-української війни як інструмент подолання розриву довіри». Цей медійний захід для практикуючих журналістів, освітян, бібліотекарів та інших працівників, причетних до медійних структур із багатьох областей України, був організований і проведений Академією української преси за підтримки Центру медіа- та цифрової грамотності Інституту медіа- та комунікаційних студій Вільного університету Берліна (Німеччина). Долучилася до заходу і Валентина Гринько – головна бібліотекарка відділу соціокультурної роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара. Програма тренінгу була розроблена професійною командою медіаекспертів та тренерів і складалася з трьох модулів. Тема першого модулю: «Протидія фейкам та наративам». Мета: підвищити компетентність учасників у розумінні та виявленні фейків, освоїти технології фактчекінгу, розкрити основні наративи російської пропаганди та ознайомити з можливостями штучного інтелекту у боротьбі з дезінформацією. Тренер: Сергій Штурхецький, журналіст, голова Незалежної Медіа-Профспілки України. Тема другого модулю: «Медіаграмотність у фокусі: від критичного мислення до цифрової безпеки». Мета: надати уяву, як працюють соціальні мережі, яким чином вони маніпулюють та збирають інформацію про користувачів. Показати, наскільки небезпечним може бути їх використання. Сформувати навички нетикету, толерантної поведінки у спілкуванні у соціальних мережах. Показати роль цифрової репутації особистості. Навчити екологічному споживанню соціальних мереж та розумному тайм-менеджменту у взаємодії з ними. Тренер: Андрій Юричко, медіатренер, викладач Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Тема третього модулю: «Методика проведення тренінгу на тему «Медіаграмотність під час війни». Мета: сформувати вміння та навички проведення тренінгу з медіаграмотності. Навчити технологіям проведення інтерактивних методів, а також методам фасилітації та візуалізації. На конкретних прикладах, практичних модулях, тренінгу з медіаграмотності допомогти учасникам розробити програму та сценарій проведення їх власного тренінгу. Тренер: Тетяна Іванова, медіаекспертка, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету. Інтерактивні техніки та ігри, які було використано тренерами впродовж трьох навчальних днів, були розроблені таким чином, щоб не лише показати теоретичні знання на практиці, але й стимулювати критичне мислення та обговорення серед учасників. Підвищивши таким чином свій рівень обізнаності в напрямку інфомедійної грамотності, учасники проєкту будуть передавати отриманий досвід своїм цільовим аудиторіям. Найближчим часом у бібліотеці Гончара стартують тренінги з медіаграмотності для усіх охочих!
Використання негативних стереотипів у мас-медіа
Людина створює стереотипи частково самостійно, частково під впливом соціуму, адже стереотипи – це «економія» мислення, вони дозволяють двома-трьома словами описати людину; мислення стереотипами не дозволяє охопити все розмаїття життєвих ситуацій; стереотипи часто стають причиною упереджень. Упередження – антипатія, сформована на основі стереотипів. Створюється підгрунтя для дискримінації групи або особи. Дитячі прізвиська в усі часи були доволі розповсюдженим явищем. Хтось страждав від того, що був низький, хтось – що високий. Тепер більш-менш легко ми згадуємо про це, та були ж часи, коли шкільні «дражнилки» нам таки допікали. Як же ми сприймаємо тих, хто не такий як ми? Мас-медіа досить часто подають інформацію про певну групу людей спрощено і з використанням негативного стереотипу, окремі випадки подекуди узагальнюють стосовно певної національності. У медіа можна знайти багато прикладів використання назв, висловів, що поширюють неприйняття/негативне ставлення до різних національностей (ромів, арабів, громадян африканського походження, євреїв тощо). Люди часто використовують соціальні стереотипи як спосіб ідентифікації особи, спираючись на фіксовані ознаки ідентичності, а не на поведінку конкретної людини. Ми «маркуємо» їх, додаючи ще й мовне забарвлення, щоб виділити серед звичних комфортних, приємних понять. Сьогодні цькування перемістилося й у віртуальний простір. В інтернеті це можна зробити дошкульніше і залишитися безкарним, тоді як в реальному житті ситуація може скластися по іншому. У соцмережах об’єктом агресії (навіть несвідомої) найчастіше стають ті, хто найменше схожий на нас: • ті, хто інакше думають; • ті, хто іншої національності; • ті, хто веде інший, незрозумілий для нас, спосіб життя. Досить часто використовується мова ненависті, коли одна група людей починає говорити, що інша група недосконала (ватники, вишиватники, укропи). Мислячи стереотипами ми позбавляємося нових можливостей, відчуттів, вражень, інтересів і перспектив, застигаючи в невпинному циклічному кругообігу реакцій. Тож давайте виходити за межі стереотипного мислення!
Медіаграмотність для дорослих: як протидіяти інформаційним маніпулюванням та ворожій пропаганді
Академією української преси за підтримки Фонду Конрада Аденауера 26-28 грудня 2022 року був проведений вебінар «Медіаграмотність для дорослих: як протидіяти інформаційним маніпулюванням та ворожій пропаганді». Піднімалася тема важливості залучення до медіаосвітніх заходів людей «третього віку», які складають значний відсоток населення країни і активно залучені до соціальних процесів, тож навички критичного мислення для них є вкрай необхідними. Розібралися в питанні: яка вона, людина «третього віку»? Обговорювалися психолого-фізіологічні особливості сприйняття інформації в залежності від віку. Спікери запропонували найбільш прийнятні форми роботи для даної цільової аудиторії:
Евристичні (кросворди, загадки, тести);
Проєктні, групові завдання;
рольові ігри та індивідуальні вправи лише в другій частині тренінгу, а не на початку;
Цифрові навички та gigitа соціалізація;
Руйнування стереотипів про радянську «культуру»;
Авторські лекції, соціологічні дослідження, історичні паралелі;
Виховання медіаінформаційної грамотності засобами мистецтва (кіно).
Організаторів заходу зацікавив досвід роботи Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва імені Олеся Гончара з даною цільовою аудиторією. Представити на загал роботу з ГО «В гармонії з життям» в межах сталого бібліотечного проєкту «БібліоНавігатор у світі медіа» запросили головну бібліотекарку Валентину Гринько. Учасниці проєкту – жінки, які перенесли онкологію. Зазирнувши в очі смерті вони дуже люблять і цінують життя, постійно навчаються, щоб не бути жертвами маніпуляцій та пропаганди. Жінки об’єдналися у групу самопідтримки понад вісім років тому і з того часу періодично брали участь у медіаосвітніх заходах бібліотеки. В останні роки ця активність переросла в систематичну та планомірну роботу в межах «БібліоНавігатора». Навчатися ніколи не пізно!
Навички ХХІ століття: розвивати, не можна відмовлятися!
Інформаційно-цифрова компетентність є вкрай необхідною в ХХІ столітті. Вона передбачає впевнене, і водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Учасниці ГО «В гармонії з життям» завжди живуть у ритмі сучасності і залюбки опановують нові навички медійної грамотності. Ось і на недільній зустрічі, в межах сталого бібліотечного проєкту «БібліоНавігатор у світі медіа», вдалося добре прокачати необхідні для життя «скіли». Великою радістю стало живе спілкування учасниць та обмін власним досвідом. Навчатися ніколи не пізно!
Добре прокачати м'язи медіаграмотності вдалося дев'ятикласникам 38 школи на інтерактивному занятті "Кліпове мислення: в чому його небезпека". Захід відбувся в межах проекту " БібліоНавігатор у світі медіа".
Приєднуйтеся до бібліотечних медіаосвітніх заходів, навички критичного мислення вкрай важливі в часи інформаційних воєн.
