ХХІ СТОРІЧЧЯ: НОВІ АСПЕКТИ ТОЛЕРАНТНОСТІ

16 листопада 1995 року ЮНЕСКО прийняла Декларацію принципів толерантності. Від народження всі люди рівні, незалежно від статі, віку, расової та національної приналежності, фізичного стану, політичних та філософських переконань, тендерної ідентифікації тощо.

Оскільки тепер світу притаманна тотальна міграція, люди через життєві обставини стають сусідами та партнерами, суперниками та конкурентами. Отже принципово важливою є необхідність навчитися жити у світовій спільноті без конфліктів та конфронтацій.

Толерантність набуває особливого значення у наш неоднозначний час.

Але чи завжди можна залишатися толерантними? І якщо ні, то як досягти порозуміння у новітніх умовах? І які ці новітні умови? Які проблеми суспільства виникли на початку ХХІ століття? Спробуємо розібратися у нових аспектах толерантності за допомогою статей в періодичних виданнях.

1. Схід і Захід України: дійсне чи вигадане протистояння?

Українські політики задля задоволення своїх амбіцій штучно поділили Україну на сфери свого впливу. Іноді між східними та західними українцями створюється ідеологічне, політичне, культурологічне та мовне протистояння. Навіть шкільні підручники історії переписуються майже кожного року.

Але у новітніх умовах в Україні склалися сприятливі умови для створення і використання нового варіанту національного самоусвідомлення.      Виникає більш толерантний образ ідеї нації як політичної спільноти. Східні українці, зустрівшись із західними, починають розуміти, хто такі „бандерівці і націоналісти”, а західні стали більш толерантно відноситися до російської мови. На хвилі російсько-української війни народ почав гуртуватися, згадав про свої корені, знайшов чим пишатися і навіть відновив моду на вишиванки.

Про штучні розбіжності та реальну спільність Сходу та Заходу України розмірковується у наступних статтях:

1. Бондаренко, Іван. Мовний котел / Іван Бондаренко // Слово Просвіти. – 2015. – №27 (липень). – С. 9.

2. Вовнянко, Тетяна. Як подолати агресію і бути толерантними / Тетяна Вовнянко // Психолог. – 2015. – №9-10. – С. 25-26.

3. Горячкин, Артем. Единая страна – единый учебник / Артем Горячкин // Корреспондент. – 2015. – №11. – С. 16.

4. Грищенко, Павло. Українська мова сьогодні: політика, практика, сенси / Павло Грищенко // Віче. – 2014. – №15-16. – С. 47-51.

5. Корсак, Костянтин. „Українська ідея – ХХІ” – духовне й економічне підґрунтя Вітчизни / Костянтин Корсак // Персонал. – 2014. – №4-5. – С. 4-16.

6. Кочура, Наталія. Національна ідея України в умовах глобалізуючого світу / Наталія Кочура // Наука і суспільство. – 2014. – №3-4. – С. 28-34.

7. Львов заговорил по-русски // Голос України. – 2014. – 27 лютого. – С. 4.

8. Метельова, Т.О. Протестні рухи та феномен „Майдану” в контексті розвитку громадянського суспільства в Україні / Т.О. Метельова // Трибуна. – 2014. – №5-12. – С. 35-39.

9. Павлова, Лія. Життя в епоху змін / Лія Павлова // Віче. – 2014. – №11. – С. 38-39.

10. Хафізова, Олена. Толерантність як загально-людська цінність / Олена Хафізова // Психолог. – 2015. – №9-10. – С. 29-30.

Додаткова інформація на сайтах:

Схід і Захід України разом чи ні [Електронний ресурс] – Режим

доступу // http://go.mail.ru (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрана

2. Сучасні війни: чи можлива співпраця із загарбником?

Америка та Радянський Союз після Другої світової війни вели багато-чисельні війни за своїми межами, намагаючись підтвердити статус могутніх світових держав. Згадаймо В’єтнам, Афганістан, колишню Югославію, Ірак, Чечню...

Зараз США, Китай та Росія намагаються отримати союз з Індією, щоб змінити розклад сил у світі.

Ні наша влада, ні наш народ навіть припустити не могли, що так званий

стратегічний партнер України – Росія розпочне з нами війну.

Сьогодні Росія своїми агресивними діями заявила світові про своє бачення власного місця і ролі не тільки в євразійському просторі та Європі, а й у світі. Не досягши успіхів у війні з Україною, Росія розв’язала нові дії у Сирії. Це спроба змістити увагу світового співтовариства якщо не з усієї української компанії Росії, то хоча б із проблеми Криму.

Про яку толерантність до агресора може йти мова?...  Але навіть зараз у Росії та України є шанс на примирення. Головне – спілкуватися одне з одним не як українець та росіянин, а як людина з людиною. За приклад маємо балканські народи, які припинили поділяти одне одного на агресорів та визволителів і спробували домовитися. Інакше війна в колишній Югославії тяглася б і досі.

Всі ці міркування щодо можливості толерантного відношення до нинішніх воєнних агресорів викладені у наступних статтях:

1. Головко, В.В. Україна в умовах антитерористичної операції та російської збройної агресії (2014р.) / В.В. Головко // Український історичний журнал. – 2015. – №3. – С. 176-193.

2. Замдиханов, Рамиль. Потерянный мир / Рамиль Замдиханов // Корреспондент. – 2015. – №1. – С. 19.

3. Земляк, Олександр. Агресор не партнер! / Олександр Земляк // Військо України. – 2015. – №5. – С. 37-39.

4. Косич, Марьяна. Правила примирения / Марьяна Косич // Корреспондент. – 2015. – №8. – С. 40.

5. Мелкозерова, Вероника. В плену обьективности / Вероника Мелкозерова // Корреспондент. – 2015. – №5. – С. 20-22.

6. Новопрудский, Семен. Новосирия вместо Новороссии / Семен Новопрудский // Новое время. – 2015. – №35. – С. 51.

4. Рачок, Анатолій. Неоголошена війна / Анатолій Рачок // Військо України. – 2015. – №4. – С. 24-27.

7. Революція гідності 2013-2014 рр. та агресія Росії проти України // Історія і суспільствознавство. – 2015. – №5. – С. 2-12.

8. Сивоконь, Павел. Борьба за слона / Павел Сивоконь // Корреспондент. – 2015. – №5. – С. 36-37.

9. Сивоконь, Павел. Конец старой дружбы / Павел Сивоконь // Корреспондент. – 2015. – №10. – С. 34-36.

10. Слинько, Дмитрик. Соседи по планете / Дмитрик Слинько // Корреспондент. – 2015. – №9. – С. 35.

11. Сучасна Україна: „Революція гідності 2013-2014 рр. Та агресія Росії проти України”. Додатковий параграф до підручника // Історія України. – 2015. – №9. – С. 5-18.

12. Чекаленко, Людмила. Українсько-Російські відносини: чи можлива співпраця? / Людмила Чекаленко // Зовнішні справи. – 2015. – №4. – С. 12-15.

13. Ярмощук, Тетяна. У Москві посилюється боротьба прихильників і противників війни в Україні / Тетяна Ярмощук // Гетьман. – 2015. – №2. – С. 4.

Додаткова інформація на сайтах:

Російська збройна агресія проти України (2014—2015)  [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрана

Російська збройна агресія проти України [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://tyzhden.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрануСитуація на Південному Сході України «На сході України відбувається...» [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://www.novostimira.com.ua (дата звернення: 3. 11 2015). – Назва з екрану

Йде війна між арміями України та Росії  [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://wartime.org.ua/all_news/news/ (дата звернення: 3.11. 2015)ю – Назва з екрану

Війна в Сирії створить серйозні проблеми для української економіки,... [Електронний ресурс] – Режим доступу //  http://rss.novostimira.com (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Російсько-сирійська війна [Електронний ресурс] – Режим доступу //  http://yandex.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

3. Мігранти, біженці, переселенці: як ставитися до чужинців?

Війни, збройні конфлікти, погані економічні та екологічні умови – все це змушує людей рятуватися втечею, шукати кращої долі в інших місцях і в інших країнах.

Міграційні хвилі, які зараз накривають Європу, будуть тільки посилюватися, і в ЄС поки не знають, як реагувати на цю проблему. Криза з біженцями посварила між собою країни Євросоюзу. Навіть в доволі толерантній Німеччині посилилися прояви расизму та антисемітизму у клубах, на дискотеці, в шкільних класах тощо. У ЗМІ також почастішали випадки расистських публікацій.

Україна потрапила у п’ятірку країн-лідерів по кількості біженців. Так званий захист російського світу перетворився для Донбасу катастрофою з наймасовішим в історії повоєнної Європи потоком змушеної міграції. Донбас покидають навіть ті мешканці, які трималися там до останнього. Але тікати з пекла іноді складніше, ніж жити там.

Економічна та політична нестабільність змушує українських підприємців відкривати бізнес в інших країнах, шукати роботу за кордоном або розглядати можливості виїзду з країни.

Про всі проблеми біженців та переселенців, ставлення до них корінного населення розмірковується у наступних статтях:

1. Великое переселение // Корреспондент. – 2015. – №38. – С. 10-17.
2. Gegen Rassismus im Klassenzimmer = Проти расизму в класі // Deutsch. - 2014. – №20. – С. 11-12. – (Einlage “Didaktik”).
3. Иванов, Руслан. 20 дней без войны / Руслан Иванов // Корреспондент. – 2015. – №1. – С. 28-30.
4. Иванов, Руслан. Прививка от ненависти / Руслан Иванов // Корреспондент. – 2015. – №8. – С. 35.
5. Mehr Geld fur Fluchtlinge in Deutschland = Більше грошей для мігрантів у Німеччині // Deutsch. - 2014. – №5. – С. 26-27.
6. Migranten fordern Innovation = Мігранти сприяють інноваціям // Deutsch. - 2014. – №16. – С. 7. – (Einlage “Didaktik”).
7. Микадам, Джейн. Мир в движении / Джейн Микадам // Корреспондент. – 2015. – №36. – С. 33.
8. 8. Moderner Antisemitismus = Сучасний антисемітизм // Deutsch. – 2014. – №20. –С. 15. – (Einlage “Didaktik”).
9. Пасховер, Александр. Великий исход / Александр Пасховер // Новое время. – 2015. – №38. – С. 16-21.
10. Rassismus in den Medien = Расизм у ЗМІ // Deutsch. – 2014. – №18. – С. 10. – (Einlage “Didaktik”).
11. Rassismus vor der Disko = Расизм на дискотеці // Deutsch. – 2014. – №12. – С. 7. – (Einlage”Didaktik”).
12. Романюк, Елена. Кадры решают все / Елена Романюк // Корреспондент. – 2014. – №48. – С. 23-25.
13. Романюк, Елена. С деньгами на выход / Елена Романюк // Корреспондент. – 2015. – №38. – С. 18-21.
14. Седова, Яна. Дорога жизни / Яна Седова // Корреспондент. – 2015. – №3-4. – С. 28-30.
15. Седова, Яна. Опасный выход / Яна Седова // Корреспондент. – 2015. – №2. – С. 26-29.
16. Сивоконь, Павел. Запретный остров // Павел Сивоконь // Корреспондент. – 2015.  – №31-32. – С. 38-40.
17. Сивоконь, Павел. Сдвинутый мир / Павел Сивоконь // Корреспондент. – 2015. – №38. – С. 22-24.
18. Тищук, Євген. Щоранку потяги зі Сходу країни доставляють в Одесу по кілька вагонів людей з Донбасу / Євген Тищук // Віче. – 2014. – №15-16. – С. 32-33.

19. Fluchtlinge auf dem Weg nach Deutschland = Мігранти по дорозі до Німеччини // Deutsch. – 2015. – №18. – С. 23.

20. Fremdenhass in Heidenau = Ненависть до чужинців у м. Ханденау (Німеччина) // Deutsch. - 2015. – №18. – С. 27.

Додаткова інформація на сайтах:

Біженці і вимушені переселенці [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://ua-referat.com (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Міграція як соціальне явище [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://5ka.at.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Беженцы и переселенцы | Чему учит Библия? [Електронний ресурс] – Режим доступу //  http://anatoliylappo.ru (дата звернення: 3.11. 2015). – Назва з екрану.

4. Гендерне питання: як уживатися жінкам, чоловікам,

представникам секс-меншин?

У новітніх умовах все більш актуальним стає гендерне питання – це і дискримінація за статевою ознакою при прийомі на роботу, і кількість жінок у владних структурах, і відношення до сексуальних меншин.

Незважаючи на те, що в Європі ще у позаминулому сторіччі було проголошено про рівноправ’я жінки, її права ще й досі порушуються. Так, навіть у найрозвиненішій країні Європи – Німеччині у владних структурах налічується лише 30% жінок. Про Україну й говорити годі – у нас це одиниці.

Дослідники стверджують, що 1-5% людства є гомосексуалами, і цей відсоток постійно збільшується. В більшості країн Європи гомосексуальні відносини мають статус рівноправ’я з гетеросексуальними. Як до цього ставитися?

У наступних статтях розглядаються гендерні співвідношення у політичній сфері і державному управлінні, на ринку праці, можливостей кар’єрного зростання, в освітньо-науковій сфері й соціально-демографічних процесах, а також питання гендерної ідентифікації:

1. Бойд, Уильям. Первый вопрос [Глава из книги «Расы и народы»] / Уильям Бойд // Открытия и гипотезы. – 2015. – №2. – С. 28-33.

2. Жіноче обличчя української армії // Військо України. – 2013. – №3. – С. 6-11.

3. Ich wunsche, ich ware ein Junge = Я мечтала стать мальчиком // Deutsch. – 2014. – №5. – С. 3. – (Einlage “Jugend fresh”).

4. Кайоткіна, Тетяна. Формування гендерної культури підлітків / Тетяна Кайоткіна // Психологія. – 2015. – №9-10. – С. 11-18.

5. Мезенцева, Наталія. Географія гендеру в Україні / Наталія Мезенцева // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2015. – №12. – С. 6-16.

6. Mehr Frauen in Fuhrungspositionen = Більше жінок при владі [У владних структурах Німеччини приблизно 30% жінок] // Deutsch. - 2014. – №24. – С. 2-3. –(Einlage “Didaktik”).

7. Ненько, Елизавета. Сексуальные предпочтения: гомосексуализм / Елизавета Ненько // Indigo. Психология. – 2011. – №9. – С. 16-21.

8. Петрова, Владината. Как возникает „нетрадиционная ориентация” и существует ли врожденное стремление к инцесту? / Владината Петрова // Ритм. Психология для всех. – 2015. – №9. – С. 20-21.

9. Seriy, Serge. The secrets of gender = Гендерні таємниці / Serge Seriy // English 4U. - 2012. – №5. – С. 17.

10. Fedkova, Halyna. A woman in a society = Жінка в соціумі // Еnglish. – 2009. – №13. – С. 14-15.

Додаткова інформація на сайтах:

Гендерна нерівність в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://uk.wikipedia.org/wiki/ ( дата звернення: 3.11. 2015). – Назва з екрану

Гендерна рівність в суспільстві [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://ldol.sm.gov.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Сексуальні меншини — Вікіпедія [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

5. Політика і релігія: чи можливе порозуміння?

Ще кілька років тому у передвиборчих кампаніях випадки чорного піару зустрічалися лише в поодиноких виступах. Цього року ми побачили чорний піар. Наші політики навіть не намагаються ставитися толерантно одне до одного. Навпаки, вони використовують народні маси для розбурхування політичної ситуації, іноді доводячи її до сутичок з чисельними жертвами.

Соціологи стверджують, що в умовах постійної політичної напруги сотні тисяч українських сімей опинилися на грані розпаду з приводу ідеологічних розбіжностей. Ставлення до російсько-української війни також притупляє близькі відносини, іноді припиняючи спілкування родичів з різних регіонів.

Зараз знову посилилися релігійні протистояння. У країнах Європи почастішали демонстрації проти ісламізації суспільства, в ісламських країнах – проти „невірних”. Представники всіх світових релігій і конфесій звертаються до людей із проханням проявити людяність і толерантність у питаннях світогляду.

Про необхідність толерантних відносин у питаннях релігії, політики, світогляду, переконань йдеться у наступних статтях:

1. Darf man Gott beleidigen? = Чи можна гнівити Бога? // Deutsch. – 2015. – №3. – С. 27.
2. Демченко, Валерій. Тушки і тітушки / Валерій Демченко // Трибуна. – 2014. – №1-4. – С. 43
3. Die grosse Angst vor dem Islam = Великий жах перед ісламом // Deutsch. – 2015. – №2. – С. 27-28.
4. Иванов, Руслан. В чём правда, брат? / Руслан Иванов // Корреспондент. – 2015. – №9. – С. 32-34.
5. Кровавый вторник [Польша] // Корреспондент. – 2014. – №45. – С. 4.
6. Марчук, Лариса. Не сидіти у старому футлярі, а позбутися його, переосмислити, що відбулося... / Лариса Марчук // Віче. – 2014. – №15-16. – С. 41-42.
7. Романюк, Тарас. Толерантність, ефективність і відкритість змінюватимуть і якість законотворення / Тарас Романюк // Віче. – 2015. – №7. – С. 2-3.
8. Фролова, Тетяна. Толерантність – крок до гуманізму / Тетяна Фролова // Психолог. – 2015. – №2. – С. 25-27.
9. Чекстере, Оксана. Релігійна толерантність молоді / Оксана Чекстере // Психолог. – 2015. – №9-10. – С. 31-37.
10. Чистяков, А.Г. Поганий мир кращий за добру бійку / А.Г. Чистяков // Трибуна. – 2014. – №1-4. – С. 29.
11. Эра безбожников // Корреспондент. – 2012. – №33. – С. 39-41.

Додаткова інформація на сайтах:

Революція гідності [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://uk.wikipedia.org/wiki/ (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Прикарпатські громадські діячі просять політиків не перетворювати політичні змагання на силові протистояння [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://gk-press.if.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану

Релігійне життя-2015: дрейф парафій та політизація церкви [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://www.dsnews.ua (дата звернення: 3.11.2015). – Назва з екрану