КАЛЕЙДОСКОП  ЦІКАВИХ ФАКТІВ

Iнформаційний бюлетень з питань юнацького читання
Вип. 2 (37)

Калейдоскоп цікавих фактів : інформаційний бюлетень з питань юнацького читання / В.В.Потуремець. – Полтава, 2014. - Вип.2(37). – 8 с.

У пропонованому вам випуску інформаційного бюлетеня з питань юнацького читання «Калейдоскоп цікавих фактів» подається інформація про підсумки проведення обласного конкурсу професійної майстерності серед ЦБС області, присвяченого Всеукраїнському дню бібліотек «Бібліотекар третього тисячоліття», а також сценарій літературно-пізнавальної години «Все починалося зі слова», підготовлений методистом Карлівської ЦРБ Н. С. Мусієнко.

30 вересня цього року згідно наказу управління культури Полтавської обласної державної адміністрації «Про затвердження Положення про обласний конкурс професійної майстерності серед бібліотекарів централізованих бібліотечних систем області, присвяченого Всеукраїнському дню бібліотек «Бібліотекар третього тисячоліття» в обласній бібліотеці для юнацтва ім. О. Гончара пройшов II (підсумковий) етап цього конкурсу. Звання кращого бібліотечного працівника області виборювали 15 працівників книгозбірень - переможці I (підготовчого) етапу конкурсу.
Керуючись вимогами Положення про обласний конкурс професійної майстерності серед бібліотекарів централізованих бібліотечних систем області, присвяченого Всеукраїнському дню бібліотек "Бібліотекар третього тисячоліття" членами журі були визначені переможці:

І місце
Лисенко Ніна Олексіївна, провідний бібліотекар Червонозаводської бібліотеки-філії № 1 Лохвицької централізованої бібліотечної системи.

II місце
Крамарєва Юлія Сергіївна, бібліотекар бібліотеки-філії № 9 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи.
Паттієва Тамара Іванівна, завідуюча відділом обслуговування Новосанжарської центральної районної бібліотеки.

III місце
Кошельнікова Олена Олександрівна, завідуюча відділом обслуговування бібліотеки-філії № 3 Кременчуцької міської централізованої бібліотечної системи.
Устименко Галина Миколаївна, завідуюча методично-бібліографічним відділом Хорольської центральної районної бібліотеки.
Гнатенко Ірина Володимирівна, бібліотекар Карлівської центральної районної бібліотеки.

Переможці були нагороджені дипломами управління культури Полтавської обласної державної адміністрації відповідно І, ІІ, ІІІ ступенів та призами. Всі учасники були відзначені подяками обласної бібліотеки для юнацтва ім. О. Гончара.

У переддень Дня української писемності та мови, який відзначається 9 листопада, пропонуємо Вам сценарій літературно-пізнавальної години «Все починалося зі слова», підготовлений методистом Карлівської ЦРБ Н. С. Мусієнко.

«Все починалося зі слова»
(Літературно-пізнавальна година до Дня української писемності та мови)

Мета заходу: виховувати повагу та любов до рідної української мови, літератури, історії, формувати національну свідомість.
Обладнання: святково прикрашений зал: рушники, китиці калини, квіти; мультимедійні пристрої для демонстрації презентації; книжкова виставка «О слово рідне, хто без тебе я» (Д. Павличко)

Ведуча: «Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!...» (Тарас Шевченко)

Ці рядки Кобзар написав у 1848 році під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просив писати до нього листи з України рідною мовою, яку називав прекрасною, мелодійною, милою. Мова – це одне з багатьох чудес світу. Вона є тим цінним надбанням нашого буття, тією скарбницею важливих знань, що визначає нашу ментальність. Саме вона – наша мова – втілює в собі український характер, нашу пам’ять, історію та душевну міць, наші звичаї і традиції, розум і багатющий досвід поколінь, ніжну красу і силу душі людської. І це так, бо, як сказав Володимир Сосюра: «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ».
(Звучить пісня «Рідна мова» слова Г. Вієру, музика П. Дворського)

Ведуча: Українська мова входить до групи найбільш розвинених і досконалих мов. І тому завдяки проголошенню незалежності вона, як і українська культура, по праву займають належне місце у світі. А для того, щоб ми знали, вивчали і не забували своєї рідної мови, щоб підвищували її значимість для майбутнього, наш національний календар має важливу дату для кожного справжнього українця – 9 листопада, День української писемності й мови на честь українського літописця Нестора.
Демонструється презентація «Нестор Літописець – батько української історії та писемності» (http://metodportal.net/node/4317)

Ведуча: У багатьох місцях, де колись селились наші пращури, особливо у Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, надгробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Перший історик давньої слов’янської писемності, болгарський книжник, учений чернець Чорноризець Храбр, який жив у Х ст. при дворі болгарського царя Симона, у книзі про «письмена» розповідає про два етапи розвитку слов’янського письма. Першим – коли слов’яни ще були язичниками і користувалися рисками і зарубками. Другим – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими та грецькими письменами. Але це було письмо, не пристосоване до слов’янської мови.
І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм - не був створений алфавіт. Створення слов’янської писемності стало головною метою життя Кирила і Мефодія. За ім’ям творця абетки, вона почала називатися Кирилицею.
Спочатку Костянтин записав звуки, загальні для слов’ян і греків. Він записав їх грецькими літерами. Кожний невідомий грецькій мові звук, він записував новими створеними літерами. Абетка складалася із 43 літер.
Європейські народи, які не склали для себе абетки, а взяли латинську, до цих пір страждають від незручностей. Звук «Ч» по-німецьки зображується чотирма літерами, по-англійськи і по-французьки - трьома. Нема в цих мовах і літер, які зображують літери «Я», «Ю». Справу Кирила продовжив його брат Мефодій.
(Звучить пісня «Рідна мова» слова В.Сосюри, муз. М.Катричка)

Ведуча: А зараз я пропоную вам пояснити вислови відомих людей про мову.

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня інтелектуальна і мислительська діяльність народу. 
Олесь Гончар

Мова – душа кожної національності, її святощі, її найцінніший скарб.
Іван Огієнко

Доки жива мова в устах народу – доти живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену багатьма поколіннями його віджилих предків.
Костянтин Ушинський

Людина, байдужа до рідної мови, - дикун . Вона шкідлива самою своєю суттю, бо її байдужість до мови породжується цілковитою байдужістю цієї людини до минулого, сучасного і майбутнього свого народу.
Костянтин Паустовський

Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її.
Олесь Гончар

Ведуча: Мова – це не просто звуки. Це голос народу. Втрата мови веде до зникнення самої нації. Тому наш народ впродовж віків вів боротьбу за її збереження. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподівання, розум, досвід, почуття. І сьогодні до цього дару Божого, до мови ми звертаємось, віддаємо їй шану.
А зараз ми проведемо наступне змагання між командами. Спробуємо визначити того, хто краще знає рідну мову, шанує традиції свого народу. Почнемо зі скоромовок. Необхідно якомога точніше і без помилок повторити українські скоромовки.

Перший конкурс - конкурс скоромовок
Кипить окріп при Прокопові, як і при Прокописі.
На семеро саней по семеро в сани посідали самі.
Три дроворуби на трьох дворах дрова рубають.
Босий хлопець сіно косить – роса росить ноги босі.
Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: ти не вмієш так, як я, так як ти, не вмію я.
Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок – сорок морок.

Третій конкурс - «Перекладач»
Завдання цього конкурсу полягатиме у вірному перекладі слів з російської мови на українську:
самый умный ученик – найрозумніший учень; тончайшие оттенки цвета – найтонші відтінки кольору; наиболее интересный роман – найбільш цікавий роман; величайшее изобретение – надзвичайний винахід; ближайший родственник – найближчий родич; в кратчайший срок – у найкоротший термін; уступить место – поступитися місцем; свести на нет – звести нанівець; быть на чеку – бути напоготові; любой ценой – за всяку ціну; предупредительные меры –запобіжні заходи; по твоей милости – з твоєї ласки; быть на побегушках – бути на побігеньках; в пот ударило – піт пройняв; поднять на смех – узяти на глум; бередить душу – ятрити душу; голова идет кругом – голова йде обертом; бежать со всех ног – бігти щодуху; вне всякого сомнения – поза всяким сумнівом.

Четвертий конкурс - «Добери епітети до слів»
Слід обрати епітети до слів: слово, пісня, мова.
Слово – авторитетне, крилате,лунке, мудре, чесне, правдиве, переконливе, промовисте, дотепне, розумне, вагоме, гучне, дзвінке, рідне, могутнє, пристрасне, полум’яне, доладне, живе, потужне, високе, пряме,ніжне, гарне, болюче, вражаюче, майстерне тощо.
Пісня – рідна, голосна, лірична, зворушлива, знайома, стара, весела, гучна, довга, сумовита, душевна, ніжна, улюблена, материнська, жвава, пристрасна, журлива, жива, гарна, сердечна, тиха, старовинна, жалібна, радісна, лебедина, прекрасна тощо.
Мова – незнищенна, непереможна, рідна, могутня, велична, багата, чарівлива, дорога, ніжна, народна, влучна, жива, барвиста, свята, велика, точна, влучна, безмежна тощо.

Ведуча: Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню! Скільки в тобі материнської лагідності і доброти, мудрості земної, закладеної ще славними предками вільнолюбними!
Що може бути дорожчим для людини, за рідне слово?

У наступному конкурсі, який називається «Мовне асорті», ви повинні проявити кмітливість, відповідаючи на каверзні запитання:
1. Які займенники заважають їздити по дорозі? (Я, ми) 2. Що стоїть між підлогою і стелею? (Буква «І») 3. Чим закінчується зима і весна? (Буквою «А») 4. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (Замінити «м» на «ч» - чайка) 5. Як написати слово «робота» п’ятьма літерами? А чотирма? (Праця, труд)
6. Що стоїть посеред Києва? (Буква «Є)
7. Назвіть п’ять днів тижня, не називаючи їх? (Сьогодні, завтра. післязавтра, вчора, позавчора) 8. На небі одне, а в баби двоє? (Буква «б»)
9. Як написати одним словом слова: мати, батько, син, дочка? (Сім’я)
10. Чи літають ключі? (Так, журавлині) 11. На якій лаві не всидиш? (На вулканічній) 12. Чого багато має болото, менше озеро, ще менше – море, а зовсім не має річка? (Буква «О»)
13. Відкинувши один звук перетворіть маленьку комаху на морського рака. (Комар – омар) 14. Що слід зробити, щоб слово «грізний» нікого не лякало? (Прибрати букву «г» - різний)
(Підводяться підсумки конкурсів)

Ведуча: Дорогі друзі! Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці. Хай усіх нас єднає приналежність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.
(Звучить пісня «Мова єднання». Слова і музика Олега Самойдюка)