Велет українського відродження
Микола Куліш
Методичні рекомендації до 120-ї річниці від дня народження
Велет українського відродження – Микола Куліш: метод. рек. До 120-ї річниці від дня народження. / уклад. Потуремець В. В. – Полтава, 2012. – 8 с.
Методичні рекомендації до 120-ї річниці від дня народження М. Куліша містять розробку книжкової виставки-роздуму "Микола Куліш – драматург доби", літературного вечора-портрета "Талант – не підвладний часові", дискусії "Мина Мазайло – українець чи малорос?", вікторини "Сучасник поколінь прийдешніх".
Дається також список видань творів ювіляра та матеріалів про його життя і творчість.
Видання адресоване бібліотечним фахівцям та вчителям-філологам.
Колискові степи – український Техас.
Як назве їх в романі Яновський потому,
Тут часто життя – і простори, і час.
Що скінчились тобі у краю крижаному.
Крутозламна доба, бунтівний грозовій
Звирував, сколотив і степи, і відроги.
Води рік і морів, і небесний сувій,
На якому записані наші дороги.
(М. Братан "Доля")
Драматург Микола Куліш жив в епоху колосальних історичних потрясінь. Коли він був підлітком, у Росії прокотилась, довго не вщухаючи, висока хвиля селянських бунтів, революційних заворушень 1905-1907 років.
Перша світова війна застала його у 22-річному віці, покликавши спочатку на фронт, а потім у криваву січу класових битв…
Для творчості доля виділила Миколі Кулішу всього десять років. Наприкінці 1934-го, невдовзі після того, як письменник відзначив свій 42-й день народження, його забрали енкаведисти. А через кілька років життя Миколи Гуровича обірвалося на Соловках…
Селянський син із Чаплинки Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз Херсонська область) народився 19 грудня 1892 р. в бідній родині. Цей кароокий, маленький зростом, але широкоплечий, кмітливий і впертий чабанець, якого природа наділила прекрасною пам'яттю, дивував учительку своїми запитаннями і відповідями. Був жадібний до книжок: перечитав усе, що було в шкільній бібліотеці і в книгозбірнях вчителів.
Потяг до навчання мав настільки великий, що місцева інтелігенція зібрала 100 крб. для здібного учня і у вересні 1905 року Микола Куліш, якому на ту пору "тринадцятий минало", подався в Олешки. Дома, в Чаплинці, залишилися батько з матір'ю та ще дві молодші сестрички.
Мати через рік померла. Звідтоді довелося Миколі покладатися хіба що на власні сили, витривалість, почуття гідності і на свої виняткові здібності. Квартирував у добрих людей, потім якийсь час жив у притулку для сиріт. Згодом його прихистила родина олешківських інтелігентів Невелів. В цій сім'ї дітей учили співу, грі на фортепіано, віолончелі. Разом з братами Невелями, своїми шкільними друзями, Микола Куліш влаштовував музичні і театральні імпрези, і сам брав у них участь. На вечірки приходили гімназисти, вчителі… Це був новий для селянського хлопця світ.
Тут він закохався в Антоніну Невель, "власницю чудових доземних кіс, зелених очей з ласкавим поглядом та спокійного, лагідного характеру" (так через багато років напише про свою маму Володимир Куліш, син драматурга). Тут навчився грати на скрипці, сперечався з друзями про прочитане, ділився враженнями від Мольєра, Шекспіра, Толстого, Достоєвського…
Після закінчення чотирикласної школи М. Куліш вступив до 5-го класу приватної гімназії. Саме там починає виявлятися його художній і літературний хист.
Влітку 1914-го року він вступає на інформатико-філологічний факультет Новоросійського (Одеського) університету. А в серпні почалася перша світова війна, і Микола Куліш був мобілізований на фронт.
У 1919 році М. Куліш сформував у Херсоні Дніпровський селянський полк, з яким воював проти Денікіна на боці Червоної армії. Завершивши у 1921 році службу військовим керівником Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів, М. Куліш перейшов на цивільну службу. Після цього завідував Дніпропетровським відділом народної освіти, редагував газету. У 1922 р. переїхав до Одеси, де працював інспектором шкіл. В Одесі Куліш став членом письменницької спілки "Гарт", захопився ідеями літературного угрупування М. Хвильового "Урбіно", закінчив п'єсу "97", яка зробила його знаменитим драматургом.
З 1925 р. письменник жив у Харкові, тут він плідно співпрацював з режисером театру "Березіль" Лесем Курбасом, якого він вважав видатним режисером і мислителем. Куліш цінував Курбаса як аналітика мистецтва і літератури, як людину широкої гуманітарної освіти, одного з теоретиків української культури.
Дружба між Кулішом і Курбасом тривала 8 років – аж до смерті і мала великий вплив на становлення українського театру у першій половині ХХ ст.
Через те, що Лесь Курбас дуже шанував Куліша, його п'єси ставляться у театрі "Березіль" найчастіше. Безпосередньо Лесь Курбас поставив п'єси "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Маклена Граса", а за його підтримки ставили п'єси "Комуна в степах", "97". Якби не заборони реперткому, в цьому театрі також було б поставлено комедії "Отак загинув Гуска", "Хулій Хурина", драми "Зона", "Закут", "Вічний бунт", "Патетична соната" – це було в намірах театру "Березіль".
Лесь Курбас вважав Миколу Куліша провідним українським драматургом.
У 1934 р. на першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників М. Куліша було звинувачено у буржуазному націоналізмі, а в 1935 р. – заарештовано.
Розстріляний в кінці жовтня 1937 р. в урочищі Сандомах біля Медвежегорська, що в Карелії.
В цьому році відзначається 120 років від дня народження Миколи Куліша. До ювілею драматурга пропонуємо в бібліотеках провести цикл заходів "Лабіринтами літературної спадщини", в який слід включити:
- Виставку-роздум "Микола Куліш – драматург доби",
- Літературний вечір-портрет "Талант не підвладний часові",
- Диспут "Мина Мазайло – українець чи малорос?",
- Вікторину "Сучасник поколінь прийдешніх".
Виставка-роздум
"Микола Куліш – драматург доби"
(До 120-річчя від дня народження)
Цитата: "Куліш-драматург був талант світового масштабу"
Ю. Смолич
1 розділ. Сторінки долі.
2 розділ. Творча дружба Л. Курбаса і М. Куліша.
3 розділ. З проекцією на сучасність: драматургія М. Куліша.
Літературний вечір-портрет
"Талант не підвладний часові"
- Трагічна доля Миколи Куліша. Вступне слово ведучого.
- Літературно-музична композиція "Драма "Патетична соната" – вершина творчості драматурга".
Драма М. Куліша "Патетична соната" асоціюється з "Патетичною сонатою" Л. ван Бетховена, тому рекомендуємо включити до літературно-музичної композиції окремі фрагменти твору композитора, а також розповіді про історію написання твору, складність епохи, суперечності у розумінні національної ідеї. В розкритті цього бібліотечним працівникам допоможе інсценізація окремих уривків драми та обговорення таких питань:
- Що ви знаєте з історії про громадянську війну в Україні?
- Яка доля національно-визвольних змагань у ті роки?
- Хто з українських письменників, творчість яких ви вивчали, художньо осмислив ті трагічні події?
- Що лягло в основу драми М. Куліша "Патетична соната"?
- Чому драматичний твір про громадянську війну в Україні асоціюється з музикою німецького композитора?
- Заключне слово ведучого.
Дискусія
"Мина Мазайло – українець чи малорос?"
Питання:
- Чому комедію "Мина Мазайло" критики називали "філологічним водевілем" або "філологічною п'єсою"?
- Чи є в комедії позитивні герої?
- Як, на Вашу думку, родинна дискусія про зміну власного прізвища допомагає розкриттю образів комедії?
- Чи актуальною є зараз проблема збереження та розвитку рідної мови?
- Чому, на Ваш погляд, і зараз п'єса "Мина Мазайло" читається з інтересом і до цього часу її ставлять у театрах?
Вікторина
"Сучасник поколінь прийдешніх"
- Коли і де народився драматург Микола Куліш?
(19 грудня 1892 р. в с. Чаплинка зараз Херсонська область)
- Хто з письменників-друзів і в якому творі описав дитячі роки драматурга?
(Ю. Яновський у романі "Вершники" в новелах "Дитинство", "Батальйон Шведа", "Шлях армій")
- Назвіть основні драматичні твори М. Куліша?
("Мина Мазайло", "Патетична соната", "Народний Малахій", "Маклена Граса", "97" та інші)
- З яким театром найбільше пов'язана діяльність М. Куліша?
("Березіль")
- Яку п'єсу М. Куліша ставлять поряд з творами Гете "Фауст" та Ібсена "Пер Гюнт"?
("Патетична соната")
- З яким театральним режисером у М. Куліша була налагоджена тісна співпраця?
(Л. Курбасом)
- Хто з відомих українських письменників назвав М. Куліша "талантом світового масштабу"?
(Ю. Смолич)
- Яку письменницьку спілку очолював драматург з 1927 по 1933 рік?
(ВАППЛІТЕ, пізніше ВУСПП)
- Коли і де загинув М. Куліш?
(В кінці жовтня 1937 р. в урочищі Сандомох в Карелії)
Література
Твори М. Куліша
Вибрані твори – Харків: Ранок. Веста, 2003. – 400 с.
Маклена Граса : п'єси. – Харків : Фоліо, 2007. – 318 с.
Народний Малахій. Мина Мазайло // Антологія укр. драматургії. – К. : Мистецтво, 2006. – С. 174-325.
П'єси. – К. : Наукова думка, 2001. – 368 с.
Твори про М. Куліша
Голобородько Я. Духовний подіум Миколи Куліша : до 110-річчя від дня народження письменника / Я. Голобородько // Дивослово. – 2002. – № 12. – С. 10-13.
Голобородько Я. Мистецький тріумвірат : Лесь Курбас, Микола Куліш, Мар'ян Крушельницький. / Я. Голобородько // Вітчизна. – 2003. – № 7-8. – С. 151-159.
Демчук О. На перехресті доріг : урок-діалог / О. Демчук // Укр. мова та література. – 2001. – №20. – С. 14-16.
Косач Ю. Олег Ольжич. Слово про Миколу Куліша / Ю. Косач // Слово і час. – 2009. – №12. – С. 48-58.
Куліш Микола Гурович (2892-1937) // Усі письменники і народна творчість : довідник. – К., 2002-2008. – С. 174-178.
Марковська О. Ідеї чи людина? Особливості п'єси М. Куліша "Патетична соната" / О. Марковська // Укр. мова та література. – 2007. – ч. 37-39. – С. 35-36.
Плахтій Т. А вино – як кров: християнська символіка драм М. Куліша / Т. Плахтій // Укр. мова та література. – 2004. – ч. 39. – С. 7-8.
Про творчу дружбу двох велетів // Літературна Україна. – 1997. – 6 лютого. – С. 7.
Степаненко М. "Багатогранне Кулішове слово раз у раз розривається мов бомба…" : місце і роль М. Куліша в історії української літературної мови / М. Степаненко // Рідне українське слово. – Полтава, 2005. – С. 268-279.
Сюндуков І. Українофобія під скальпелем Сатирика: комедія М. Куліша "Мина Мазайло" в контексті сьогодення / І. Сюндуков // День. – 2010. – 12 лют. – С. 11.
Сюндуков І. Черепок із попелом : трагедія "97" та хресний шлях Миколи Куліша / І. Сюндуков // День. – 2008. – 29 листоп. – С. 7.
Тарасенко Н. Образ Миколи Куліша в поезії письменників Херсонщини / Н. Тарасенко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 32. – С. 32-34.
|