6010420246

1201040241212

5110320245

9010520249

4030520244

3030520243

454557578874545545454

new avsi

new edinorogi

2100320242

7110320247

multhares postiyna

021023 comp-abetka

6110320246

3100320243

1100320241

454545454545454545454545

Микола Куліш

Велет українського відродження

Микола Куліш

 Методичні рекомендації до 120-ї річниці від дня народження

 Велет українського відродження – Микола Куліш: метод. рек. До 120-ї річниці від дня народження. / уклад. Потуремець В. В. – Полтава, 2012. – 8 с.

 

         Методичні рекомендації до 120-ї річниці від дня народження М. Куліша містять розробку книжкової виставки-роздуму "Микола Куліш – драматург доби", літературного вечора-портрета "Талант – не підвладний часові", дискусії "Мина Мазайло – українець чи малорос?", вікторини "Сучасник поколінь прийдешніх".

         Дається також список видань творів ювіляра та матеріалів про його життя і творчість.

         Видання адресоване бібліотечним фахівцям та вчителям-філологам.

 

 

Колискові степи – український Техас.

Як назве їх в романі Яновський потому,

Тут часто життя – і простори, і час.

Що скінчились тобі у краю крижаному.

Крутозламна доба, бунтівний грозовій

Звирував, сколотив і степи, і відроги.

Води рік і морів, і небесний сувій,

На якому записані наші дороги.

 

                                    (М. Братан "Доля")

        

        Драматург Микола Куліш жив в епоху колосальних історичних потрясінь. Коли він був підлітком, у Росії прокотилась, довго не вщухаючи, висока хвиля селянських бунтів, революційних заворушень 1905-1907 років.

        Перша світова війна застала його у 22-річному віці, покликавши спочатку на фронт, а потім у криваву січу класових битв…

        Для творчості доля виділила Миколі Кулішу всього десять років. Наприкінці 1934-го, невдовзі після того, як письменник відзначив свій 42-й день народження, його забрали енкаведисти. А через кілька років життя Миколи Гуровича обірвалося на Соловках…

        Селянський син із Чаплинки Дніпровського повіту Таврійської губернії (зараз Херсонська область) народився 19 грудня 1892 р. в бідній родині. Цей кароокий, маленький зростом, але широкоплечий, кмітливий і впертий чабанець, якого природа наділила прекрасною пам'яттю, дивував учительку своїми запитаннями і відповідями. Був жадібний до книжок: перечитав усе, що було в шкільній бібліотеці і в книгозбірнях вчителів.

        Потяг до навчання мав настільки великий, що місцева інтелігенція зібрала 100 крб. для здібного учня і у вересні 1905 року Микола Куліш, якому на ту пору "тринадцятий минало", подався в Олешки. Дома, в Чаплинці, залишилися батько з матір'ю та ще дві молодші сестрички.

        Мати через рік померла. Звідтоді довелося Миколі покладатися хіба що на власні сили, витривалість, почуття гідності і на свої виняткові здібності. Квартирував у добрих людей, потім якийсь час жив у притулку для сиріт. Згодом його прихистила родина олешківських інтелігентів Невелів. В цій сім'ї дітей учили співу, грі на фортепіано, віолончелі. Разом з братами Невелями, своїми шкільними друзями, Микола Куліш влаштовував музичні і театральні імпрези, і сам брав у них участь. На вечірки приходили гімназисти, вчителі… Це був новий для селянського хлопця світ.

        Тут він закохався в Антоніну Невель, "власницю чудових доземних кіс, зелених очей з ласкавим поглядом та спокійного, лагідного характеру" (так через багато років напише про свою маму Володимир Куліш, син драматурга). Тут навчився грати на скрипці, сперечався з друзями про прочитане, ділився враженнями від Мольєра, Шекспіра, Толстого, Достоєвського…

        Після закінчення чотирикласної школи М. Куліш вступив до 5-го класу приватної гімназії. Саме там починає виявлятися його художній і літературний хист.

        Влітку 1914-го року він вступає на інформатико-філологічний факультет Новоросійського (Одеського) університету. А в серпні почалася перша світова війна, і Микола Куліш був мобілізований на фронт.  

        У 1919 році М. Куліш сформував у Херсоні Дніпровський селянський полк, з яким воював проти Денікіна на боці Червоної армії. Завершивши у 1921 році службу військовим керівником Херсонського та Дніпровського повітових військкоматів, М. Куліш перейшов на цивільну службу. Після цього завідував Дніпропетровським відділом народної освіти, редагував газету. У 1922 р. переїхав до Одеси, де працював інспектором шкіл. В Одесі Куліш став членом письменницької спілки "Гарт", захопився ідеями літературного угрупування   М. Хвильового "Урбіно", закінчив п'єсу "97", яка зробила його знаменитим драматургом.

        З 1925 р. письменник жив у Харкові, тут він плідно співпрацював з режисером театру "Березіль" Лесем Курбасом, якого він вважав видатним режисером і мислителем. Куліш цінував Курбаса як аналітика мистецтва і літератури, як людину широкої гуманітарної освіти, одного з теоретиків української культури.

        Дружба між Кулішом і Курбасом тривала 8 років – аж до смерті і мала великий вплив на становлення українського театру у першій половині ХХ ст.

        Через те, що Лесь Курбас дуже шанував Куліша, його п'єси ставляться у театрі "Березіль" найчастіше. Безпосередньо Лесь Курбас поставив п'єси "Народний Малахій", "Мина Мазайло", "Маклена Граса", а за його підтримки ставили п'єси "Комуна в степах", "97". Якби не заборони реперткому, в цьому театрі також було б поставлено комедії "Отак загинув Гуска", "Хулій Хурина", драми "Зона", "Закут", "Вічний бунт", "Патетична соната" – це було в намірах театру "Березіль".

        Лесь Курбас вважав Миколу Куліша провідним українським драматургом.        

        У 1934 р. на першому Всесоюзному з'їзді радянських письменників М. Куліша було звинувачено у буржуазному націоналізмі, а в 1935 р. – заарештовано.

        Розстріляний в кінці жовтня 1937 р. в урочищі Сандомах біля Медвежегорська, що в Карелії.

        В цьому році відзначається 120 років від дня народження Миколи Куліша. До ювілею драматурга пропонуємо в бібліотеках провести цикл заходів "Лабіринтами літературної спадщини", в який слід включити:

-       Виставку-роздум "Микола Куліш – драматург доби",

-       Літературний вечір-портрет "Талант  не підвладний часові",

-       Диспут "Мина Мазайло – українець чи малорос?",

-       Вікторину "Сучасник поколінь прийдешніх".

 

 

Виставка-роздум

"Микола Куліш – драматург доби"

(До 120-річчя від дня народження)

 

    Цитата: "Куліш-драматург був талант світового масштабу"

                                                                               Ю. Смолич

1 розділ. Сторінки долі.

2 розділ. Творча дружба Л. Курбаса і М. Куліша.

3 розділ. З проекцією на сучасність: драматургія  М. Куліша.

 

 

Літературний вечір-портрет

"Талант  не підвладний часові"

 

  1. Трагічна доля Миколи Куліша. Вступне слово ведучого.
  2. Літературно-музична композиція "Драма "Патетична соната" – вершина творчості драматурга".

        

     Драма М. Куліша "Патетична соната" асоціюється з "Патетичною сонатою" Л. ван Бетховена, тому рекомендуємо включити до літературно-музичної композиції окремі фрагменти твору композитора, а також розповіді про історію написання твору, складність епохи, суперечності у розумінні національної ідеї. В розкритті цього бібліотечним працівникам допоможе інсценізація окремих уривків драми та обговорення таких питань:

-                     Що ви знаєте з історії про громадянську війну в Україні?

-                     Яка доля національно-визвольних змагань у ті роки?

-                     Хто з українських письменників, творчість яких ви вивчали, художньо осмислив ті трагічні події?

-                     Що лягло в основу драми М. Куліша "Патетична соната"?

-                     Чому драматичний твір про громадянську війну в Україні асоціюється з музикою німецького композитора?

  1. Заключне слово ведучого.

 

Дискусія

"Мина Мазайло – українець чи малорос?"

 

Питання:

  1. Чому комедію "Мина Мазайло" критики називали "філологічним водевілем" або "філологічною п'єсою"?
  2. Чи є в комедії  позитивні герої?
  3. Як, на Вашу думку, родинна дискусія про зміну власного прізвища допомагає розкриттю образів комедії?
  4. Чи актуальною є зараз проблема збереження та розвитку рідної мови?
  5. Чому, на Ваш погляд, і зараз п'єса "Мина Мазайло" читається з інтересом і до цього часу її ставлять у театрах?

 

 

Вікторина

 "Сучасник поколінь прийдешніх"

 

  1. Коли і де народився драматург Микола Куліш?

         (19 грудня 1892 р. в с. Чаплинка зараз Херсонська область)

  1. Хто з письменників-друзів і в якому творі описав дитячі роки драматурга?

         (Ю. Яновський у романі "Вершники" в новелах "Дитинство", "Батальйон Шведа", "Шлях армій")

  1. Назвіть основні драматичні твори М. Куліша?

         ("Мина Мазайло", "Патетична соната", "Народний Малахій", "Маклена Граса", "97" та інші)

  1. З яким театром найбільше пов'язана діяльність М. Куліша?

         ("Березіль")

  1. Яку п'єсу М. Куліша ставлять поряд з творами Гете "Фауст" та Ібсена "Пер Гюнт"?

         ("Патетична соната")

  1. З яким театральним режисером у М. Куліша була налагоджена тісна співпраця?

         (Л. Курбасом)

  1. Хто з відомих українських письменників назвав М. Куліша "талантом світового масштабу"?

         (Ю. Смолич)

  1. Яку письменницьку спілку очолював драматург з 1927 по 1933 рік?

         (ВАППЛІТЕ, пізніше ВУСПП)

  1. Коли і де загинув М. Куліш?

         (В кінці жовтня 1937 р. в урочищі Сандомох в Карелії)

Література

Твори М. Куліша

 

         Вибрані твори – Харків: Ранок. Веста, 2003. – 400 с.

 

         Маклена Граса : п'єси. – Харків : Фоліо, 2007. – 318 с.

 

         Народний Малахій. Мина Мазайло // Антологія укр. драматургії. – К. : Мистецтво, 2006. – С. 174-325.

 

         П'єси. – К. : Наукова думка, 2001. – 368 с.

 

Твори про М. Куліша

 

         Голобородько Я. Духовний подіум Миколи Куліша : до 110-річчя від дня народження письменника / Я. Голобородько // Дивослово. – 2002. – № 12. – С. 10-13.

 

         Голобородько Я. Мистецький тріумвірат : Лесь Курбас, Микола Куліш, Мар'ян Крушельницький. / Я. Голобородько // Вітчизна. – 2003. – № 7-8. – С. 151-159.

 

         Демчук О. На перехресті доріг : урок-діалог / О. Демчук // Укр. мова та література. – 2001. – №20. – С. 14-16.

 

         Косач Ю. Олег Ольжич. Слово про Миколу Куліша / Ю. Косач // Слово і час. – 2009. – №12. – С. 48-58.

 

         Куліш Микола Гурович (2892-1937) // Усі письменники і народна творчість : довідник. – К., 2002-2008. – С. 174-178.

 

         Марковська О. Ідеї чи людина? Особливості п'єси М. Куліша "Патетична соната" / О. Марковська // Укр. мова та література. – 2007. – ч. 37-39. – С. 35-36.

 

         Плахтій Т.  А вино – як кров: християнська символіка драм М. Куліша /  Т. Плахтій // Укр. мова та література. – 2004. – ч. 39. – С. 7-8.

 

         Про творчу дружбу двох велетів // Літературна Україна. – 1997. – 6 лютого. – С. 7.

 

         Степаненко М. "Багатогранне Кулішове слово раз у раз розривається мов бомба…" : місце і роль М. Куліша в історії української літературної мови /      М. Степаненко // Рідне українське слово. – Полтава, 2005. – С. 268-279.

          Сюндуков І. Українофобія під скальпелем Сатирика: комедія М. Куліша "Мина Мазайло" в контексті сьогодення / І. Сюндуков // День. – 2010. – 12 лют. – С. 11.

 

         Сюндуков І. Черепок із попелом : трагедія "97" та хресний шлях Миколи Куліша / І. Сюндуков // День. – 2008. – 29 листоп. – С. 7.

 

         Тарасенко Н. Образ Миколи Куліша в поезії письменників Херсонщини / Н. Тарасенко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2009. – № 32. – С. 32-34.

 

 


Visitors Counter

612007
TodayToday570
All DaysAll Days612007