ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

В РОБОТІ БІБЛІОТЕК З МОЛОДДЮ

Інформаційно-методичні рекомендації

ЗМІСТ

ВСТУП

Завдяки впровадженню новітніх інформаційних технологій бібліотечна галузь досить швидко розвивається й модернізується. Сьогодні вже неможливо уявити сучасну бібліотеку без комп’ютерної техніки, та використовувати її потрібно вміло і оптимально.

Автоматизація привносить у роботу бібліотеки нові можливості і водночас усуває значну кількість рутинних операцій, тим самим підвищує ефективність роботи. Метою автоматизації робочих процесів є своєчасне, а точніше випереджене інформування та бібліотечне обслуговування за допомогою новітніх комп’ютерних технологій.

Електронні технології дозволяють реалізувати комплексний підхід до вирішення інформаційних завдань. Користувач може отримати повний комплект різноманітних інформаційних матеріалів, у тому числі і через Інтернет.

ІНТЕРНЕТ-ЦЕНТРИ В БІБЛІОТЕКАХ

Доступ до ресурсів всесвітньої інформаційної мережі в сучасній молодіжній бібліотеці є необхідною складовою процесу обслуговування. Юні навчаються, спілкуються, змінюються. Інтернет допомагає в пошуку інформації та виконанні домашніх завдань, дає можливість прослухати музику, переглянути фільм, пограти чи поспілкуватись.

Сьогодні Інтернет-центри бібліотек - це структурні підрозділи, в яких користувачам надається доступ до Всесвітньої мережі Інтернет, реалізуються проекти та цільові програми, надається можливість друкувати курсові та дипломні роботи. Фахівці Інтернет-центрів займаються вихованням інформаційної культури користувачів, вчать знаходити потрібну інформацію, допомагають в Інтернет-спілкуванні. Програми навчань, що допомагають адаптації в інформаційному середовищі користувачів різних вікових груп, діють у всіх Інтернет-центрах. Віртуальні уроки, уроки-практикуми допомагають реалізовувати освітні, дозвіллєві, професійні інтереси як користувачів-підлітків, так і організаторів юнацького читання.

Діяльність Інтернет-центрів стала невід’ємною частиною бібліотечного сервісу, що допомагає орієнтуватися користувачам в інформаційних ресурсах мережі, забезпечуючи супровід навчальної діяльності, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей користувачів. Ресурси Інтернет безмежні, до того ж віртуальний інформаційний масив характеризується високим рівнем динаміки: з’являються нові матеріали, змінюються адреси або зникають ресурси.  Тому бібліотеки традиційні форми бібліографічної роботи доповнюють ресурсами сучасних бібліотечних технологій серед яких: вебліографічні покажчики, списки, мультимедійні презентації.

Консультування та аналіз масиву Інтернету – саме це відрізняє бібліотеку від Інтернет-кафе та Інтернет-клубів. Виконуючи ці функції, бібліотека утверджується як інформаційний посередник і навігатор інформаційних ресурсів.

Займаються Інтернет-центри і розробкою власних ресурсів – на допомогу навчальному процесу, самовдосконаленню, дозвіллю.

Добірки Інтернет-сайтів використовуються при формуванні фонду, розробці книжкових виставок, масових заходів, підготовці сценаріїв.

Інтернет-центри допомагають не тільки зорієнтувати користувачів в морі інформації, але й роз’яснити їм правила поведінки в мережі, застерегти від небезпеки, якою наповнений Інтернет, прищепити навички віртуальної етики.

З появою Інтернет-центрів значно зросла якість обслуговування читачів, оскільки до наявних друкованих ресурсів бібліотеки додаються електронні ресурси. Організація Інтернет-центрів сприяє також підвищенню професійного рівня працівників бібліотеки, створює сприятливі умови для впровадження вітчизняного та зарубіжного бібліотечного досвіду, дозволяє залучати читачів бібліотеки до використання ресурсів Інтернет.

Обслуговування читачів з використанням ресурсів Інтернет-центру набуло якості стандартної бібліотечної послуги. Інтернет-центр забезпечив розширення номенклатури послуг через організацію допомоги користувачам в онлайновому пошуку та навігації в мережі Інтернет, використання складних довідок по пошуковому запиту. Може надаватись доступ до баз даних повнотекстових електронних інформаційних видань, пропонується роздрук та збереження на електронні носії інформації, підібраних користувачами матеріалів.

Зазвичай в Інтернет-центрах працює від 5 до 10 робочих станцій, об’єднаних в локальну мережу.

Створюючи Інтернет-центр, потрібно подбати про те, аби користувачам було зручно працювати: сучасні комп’ютери, зручні стільці, добре освітлення. Столи повинні надавати можливість вести записи, розкладати книги, адже молодь ходить до Інтернет-центру в першу чергу навчатись, писати курсові та дипломні роботи.

Потрібно передбачити групові навчальні заняття, тому що багато користувачів не вміють копіювати знайдену в мережі інформацію.

Пропонуємо наступні теми занять:

• Пошукові системи та нетикет.

На занятті користувачі повинні дізнатись, що пропонують різні пошукові системи, навчитись правильно вводити запити, копіювати та зберігати знайдену інформацію, ознайомитись із правилами мережевого етикету.

• Листування в Інтернеті. Створення власної поштової скриньки.

Користувачі-школярі часто звертаються із проханням допомогти створити поштову скриньку. Тому доцільно присвятити цьому окрему тему заняття.

• Аудіокнига – допомога у навчанні.

Студентів корисно ознайомити з електронними бібліотеками,  навчити користуватися ресурсами, які пропонують аудіокниги. Особливо цікавить ця тема молодь, яка навчається на філологічних факультетах та у старших класах шкіл, людей з обмеженими можливостями зору.

Якщо виникає необхідність, можна також організувати навчання користувачів роботі в Word, тобто тому, що передує роботі в Інтернеті. Можливі такі теми занять:

• Перше знайомство з персональним комп’ютером.
• Управління задачами та обробка документів у системі Windows.
• Файлова система Windows.
• Малюємо на комп’ютері.

З метою підвищення рівня інформаційної культури працівників бібліотеки можна провести заняття:

• Використання локальних та глобальних комп’ютерних мереж.
• Подання інформації в Інтернеті. Пошукові системи і каталоги.
• Повнотекстові колекції та їх можливості.
• Періодичні видання. Електронні видання.
• Регіональні ресурси Інтернету.

Можна організувати в бібліотеці тиждень Інтернету і провести заходи:

• Книжкова виставка «Твій друг – комп’ютер».
• Виставка-перегляд «Інтернет – у контакті зі світом».
• День інформації «Інтернет – вікно у світ».
• Екскурсія «Ласкаво просимо в країну Інтернет».
• Огляд журналів «CHIP», «hi-Tech», «Домашний ПК».
• Презентація журналу «Компьютерное обозрение».
• Диспут «Інтернет – друг чи ворог?».
• Турнір знавців «Інтернет: легко і просто!».
• Конкурс віртуальних дитячих малюнків «Пізнаю світ через Інтернет».
• Година-суперечка «Інтернет і книга: супротивник чи союзник?».
• Розважальна програма «Інтернет збирає друзів».
• Прес-конференція «Розповідають користувачі Інтернет-центру».
• «Гай і навчайся» - презентація журналів «Шпиль», «Страна игр», «Игромания», «Gameplay».
• Книжкова виставка самовчителів «Навчаємось самі».

ПРОГРАМНІ СИСТЕМИ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ РОБОТИ БІБЛІОТЕК: ПРОБЛЕМА ВИБОРУ

Програмна система "МАРК"

Науково-виробниче об'єднання "Информсистема" (м.Москва, Росія), створене в 1990 році, розробило програмні засоби сімейства "Марк", що можуть бути впроваджені в будь-яких бібліотеках з урахуванням їх технологічних і організаційних особливостей та обсягів фондів.

Локальний варіант "Марк" є ідеальним засобом автоматизації для малих та середніх бібліотек, який забезпечує основні бібліотечні процеси: комплектування, каталогізація, друкування вихідних форм (каталожні картки, книжкові формуляри, інвентарні книги, бюлетені нових надходжень тощо), бібліографічний пошук.

Система другого покоління - мережевий варіант "Марк" включає 6 автоматизованих робочих місць: "Комплектування", "Обробка", "Абонемент", "Пошук", "Зберігання", "Адміністратор", що працюють в локальній мережі. Він є оптимальним засобом для автоматизації середніх і великих бібліотек.

Система нового покоління "Марк-SQL" - комплексна автоматизація бібліотечних процесів. Вона дає можливість створювати електронний каталог, обслуговувати читачів, вести статистику, виконувати замовлення літератури через Інтернет. У ній реалізовано сумісність з базами даних, створених за допомогою попередніх поколінь АІБС "Марк".

Окремою системою є варіант "Марк-SQL Internet", за допомогою якого здійснюється доступ до баз даних бібліотек з метою пошуку та перегляду документів для роботи через Інтернет.

АРМи:

Локальний варіант: обробка; пошук; комплектування;

Мережевий варіант: обробка; пошук; комплектування; абонемент; адміністратор; книгосховище;

"Марк-SQL": обробка; пошук; комплектування; абонемент; адміністратор. Має типовий Web-сервер пошуку, україномовний інтерфейс.

Представники:

• НВО "Информсистема", контактна особа: Левова Людмила Василівна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду http://www.inforsystema.ru;
• Державна бібліотека України для дітей, контактна особа: Торлін Ігор Гершевич, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
• Приватне підприємство "Обрій", контактна особа: Копанєва Вікторія Олександрівна, тел. 228-24-18.

Програмна система ІРБІС

Перша версія цієї системи була розроблена в Державній публічній науково-технічній бібліотеці Росії в 1995 році. За роки, що минули, система пройшла шлях від скромної, з обмеженими можливостями, функціонуючої в MS-DOS, до істинно інтегрованої системи, що відповідає всім сучасним вимогам.

В системі реалізовано основні бібліотечні технології на основі взаємного функціонування п'яти автоматизованих робочих місць (АРМів). Система дозволяє створювати і підтримувати будь-яку кількість баз даних; пропонує технологію автоматичного формування словників, на основі яких реалізується швидкий пошук за будь-яким елементом запису або їх сполучення. Система підтримує традиційні "паперові" технології, дає можливості для отримання широкого спектру вихідних форм: листів замовлення, книги сумарного обліку, каталожних карток, бібліографічних покажчиків тощо.

Система пропонує засоби для ведення та використання таких інформаційно-лінгвістичних ресурсів, як: рубрикатор ДРНТІ, алфавітно-предметний покажчик до ББК та УДК, тезаурус, авторитетні файли.

Система включає технології, орієнтовані на використання штрихкодів на екземплярах видань та читацьких квитках; дозволяє підключати повні тексти, графіку, таблиці, аудіо- та відеоматеріали, а також ресурси Інтернет.

Версія системи для MS-DOS розповсюджується безкоштовно.

АРМи: комплектатор; каталогізатор; читач; книговидача; адміністратор; має типовий Web-сервер пошуку, підтримка Z 39.50, український інтерфейс.

Представники:

• Державна публічна науково-технічна бібліотека Росії, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , http://www.gpntb.ru;
• Науково-технічна бібліотека Українського державного університету харчових технологій, контактна особа: Березна Тетяна Іванівна; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
• Рудзький Лев Зиновійович, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .
• Рудзький Савелій, тел: (044)501-41-96, (067)562-49-49.

Програмна система ALEPH

Цю систему розроблено в Єврейському університеті (Ієрусалим) групою програмістів, аналітиків та бібліотекарів. Підтримку робіт по створенню нових версій перебрала на себе фірма Aleph Yissum. Супроводження Aleph для користувачів здійснює фірма ExLibris, представництво якої є, зокрема, і в Києві.

Програма Aleph - це інтегрована, підтримуюча багатомовність бібліотечна програма, яка має дуже гнучкий апарат адаптації до потреб конкретної бібліотеки і забезпечує комплексну автоматизацію всіх процесів бібліотечної технології. Інструментальні засоби дають змогу підтримувати графічні зображення і повні тексти документів; MARC-сумісні формати; ISO-стандарти; інформаційно-пошукові мови дескрипторного й класифікаційного типів з наявною в них системою посилань; авторитетні файли; штрихові коди (бар-коди); протоколи передачі даних для роботи в локальних, корпоративних і глобальних мережах; WWW-сервер, який надає широкий спектр послуг через Інтернет.

Модулі: адміністрування; каталогізування; книговидачі; МБА; інвентаризації (за штрих-кодами); реєстрації періодики; комплектування; штрафів; пакетних завдань; сервери Web, OCLC, Z 39.50.

Представники:

• Будапештське відділення фірми Ex Libris; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
• Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська Академія", контактна особа: Доценко Сергій, тел. 416-60-55, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Програмна система LIBER MEDIA

Програмну систему (ПС) Liber розроблено французькою фірмою Relais Informatique International. Liber працює під керуванням постреляційної системи керування базами даних Pick.

ПС Liber забезпечує комплексну автоматизацію основних процесів бібліотечної технології. Можливе каталогізування за скороченим, середнім і повним набором екранних форм, створюваних при встановленні Liber у конкретній бібліотеці. Є можливість обмінюватися даними з іншими системами у MARC-сумісних форматах. Контроль книговидачі передбачає наявність на книгах і читацьких квитках етикеток зі штриховими кодами та апаратури для зчитування таких кодів.

Liber має набір довідників, що служить основою для формування авторитетних файлів, які забезпечують роботу з предметними рубриками та підрубриками і семантичними зв'язками між ними.

Функції: каталогізування, комплектування, пошук для бібліотекаря, бюджет, друковані форми, модемний зв'язок, штрихкоди.

Представники:

• Московське представництво: МІСіС, контактна особа: Ошаріна Світлана Сергіївна, тел.: 755-96-66, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
• Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету ім. В.Н.Карамзіна, контактна особа: Левченко Ірина Григорівна; e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

Програмна система "Бібліотека / УФД"

Систему, що забезпечує автоматизацію основних виробничих циклів бібліотеки, створено Українським фондовим домом на базі сучасних технологій і стандартів обробки та передачі інформації. До основних функціональних можливостей відносяться: обмін записами з іншими бібліотеками у форматі USMARC; забезпечення захисту інформації за рахунок процедури реєстрації користувача на сервері з визначенням його повноважень в залежності від групи; розподіл електронного каталога та тематичних каталогів за "власниками" - групами користувачів з визначенням прав доступу інших користувачів до цих каталогів.

Функції: комплектування; каталогізування; багатоаспектний пошук; видача документів; МБА; підтримка технологій роботи зі штрихкодами; підтримка доступу до електронного каталога в мережі Інтернет.

Представники:

• Лабораторія Форт, тел.: 266-12-38;
• Сервіс-центр УФД: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

ЕЛЕКТРОННИЙ КАТАЛОГ : ПЕРШИЙ КРОК ДО АВТОМАТИЗАЦІЇ

Використання електронних ресурсів для інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки в першу чергу передбачає створення електронного каталогу. Електронний каталог – це мобільний довідково-пошуковий апарат бібліотеки. Його переваги: повнота і багатоаспектність відображення фондів за складом і змістом, доступність і наочність, зручність і оперативність пошуку для користувачів. На сьогоднішній день він відображає весь активний фонд бібліотеки. Щороку кількість довідок та консультацій, виконаних за допомогою електронного каталогу, зростає. Цьому сприяють такі фактори:

• повнота занесення фонду;
• розширені пошукові можливості;
• якість тематичного рубрикатора;
• збільшення комп’ютерного парку;
• заняття з основ інформаційної культури;
• реклама.

Детальний розпис книг та журналів допомагає задовольнити найрізноманітніші запити користувачів. Параметри пошуку в електронному каталозі дозволяють знайти потрібний документ за автором, назвою, інвентарним номером, індексом ББК, тематичною рубрикою, ключовими словами та іншими  критеріями.

Полтавська обласна бібліотека для юнацтва імені Олеся Гончара розпочала створення електронного каталогу у 2000 році. На 1 січня 2010 року він має 170652 електронні записи і наступні бази даних:

• «Книги»  –   35523 ЕЗ
• «Статті»  -   104483 ЕЗ
• «Краєзнавство. Полтавщина» –  16713 ЕЗ
• «Техніка» –  7461 ЕЗ
• «Мистецтво» –  3561 ЕЗ
• «Галузева література»  – 1895 ЕЗ
• «Електронні та відеоматеріали»  – 1016 ЕЗ

Найповніше використовувати електронний каталог допомагають АРМи читача та бібліотекаря.

А Р М  ч и т а ч а - інтегрований технологічний комплекс, що забезпечує виконання таких функцій:

• бібліографічного пошуку в базах даних, якими комплектується бібліотека;
• бібліографічного пошуку в електронному каталозі та загальнодоступних базах даних, що створюються підрозділами бібліотеки;
• бібліографічного пошуку в доступних бібліотеці віддалених базах даних;
• отримання документальної інформації з повнотекстових баз даних.

АРМ читача має видавати інформацію, знайдену в базах даних:

• на екран дисплею;
• в комп’ютерну мережу бібліотеки для прийняття читацьких вимог;
• на паперові носії у вигляді каталожної картки та впорядкованого текстового файлу;
• на магнітні носії у вигляді впорядкованого текстового файлу.

Важливим завданням при створенні АРМ читача є інтелектуалізація інформаційного пошуку в розподілених базах даних з різними лінгвістичними засобами при нечіткому формулюванні інформаційної потреби.

А Р М   б і б л і о т е к а р я   забезпечує виконання всіх функцій АРМ читача, а також функцій обробки читацьких вимог (їх прийому, диспетчеризації, друку, статистичного аналізу), контролю книговидачі по МБА і фіксації незадоволених вимог. Як одну з функцій АРМ бібліотекаря слід розглядати і запис читачів.

В плані введення електронного каталогу система пріоритетів виглядає наступним чином:

1. на етапі накопичення  інформації:

• організація введення всіх нових надходжень в бібліотеку;
• ведення електронного каталогу за  пріоритетними напрямами;
• комп’ютеризація основних бібліотечних процессів: комплектування, обробки, підписки, роботи з періодикою;
• випуск тематичних бюлетнів у вигляді друкованих копій;

1. на етапі використання:

• организація довідково-інформаційного обслуговування читачів на базі електронного каталогу;
• ведення електронного каталогу читачів;

1. на наступних етапах:

• організація обліку книговидачі;
• розширення читацького доступу до інформації.
• з метою покращення якості і прискорення процесу інформаційного обслуговування користувачів організація відділеного доступу до електронного каталогу через сайт бібліотеки.

СТВОРЕННЯ САЙТУ БІБЛІОТЕКИ

Бібліотечний веб-сайт – це публічне обличчя бібліотеки. Сайт є ознакою регіональної, національної та навіть міжнародної присутності бібліотеки у віртуальному інформаційному просторі. Важливість мати високоякісний веб-сайт важко переоцінити. Але недостатньо просто створити сайт та забезпечити доступ до електронного каталогу та інших ресурсів. Головну увагу слід приділити створенню та управлінню високоякісного контенту або змісту, забезпеченню чіткої навігації та створенню професійної інформаційної архітектури. Якщо бібліотека вирішила створити власний веб-сайт, потрібно проаналізувати вже існуючі сайти і визначитися, яким саме повинен бути створюваний сайт.

На сайті необхідно розмістити наступну інформацію:

• повна назва бібліотеки;
• контактна інформація (юридична адреса, адреса електронної пошти, номери телефонів);
• прізвище, ім’я та по батькові керівника;
• «Екскурсія по бібліотеці» з описом відділів та, бажано, з фотографіями;
• історія бібліотеки;
• режим роботи бібліотеки;
• правила користування бібліотекою;
• послуги, які надає бібліотека, в тому числі платні;
• ресурси бібліотеки, в тому числі електронні;
• відомості про бази даних;
• відомості про нові надходження;
• відомості про програми, які реалізує або в яких бере участь бібліотека;
• інформація для фахівців;
• відомості про спонсорів бібліотеки.

Інші розділи бібліотека може запланувати за своїм бажанням, враховуючі потреби свого регіону. Але корисно мати розділ «Новини», в якому можна розміщувати цікаву інформацію про проведені заходи. Корисним для користувачів буде розділ «Віртуальні виставки», який пропонуватиме перегляд літератури за темами. Можна зробити розділ «Віртуальна довідка», але потрібно передбачити, що на питання відвідувачів сайту відповіді необхідно надавати вчасно, без затримки. Інакше цінність такої послуги зменшиться. Можна зробити розділ «Наші кращі читачі» - і виставити на ньому фотогалерею користувачів бібліотеки. Можна розмістити інформацію про співпрацю з органами місцевого  самоврядування та громадськими організаціями. Але сайт не повинен стати рекламним агентом організацій, які не мають відношення до діяльності бібліотеки.

Доцільно встановити  лічильник відвідувань сайту.

Сайт можна створювати як власними силами, якщо в штаті бібліотеки наявний програміст, так і замовити його виготовлення фахівцям.

Етапи розробки сайту бібліотеки:

• розробка концепції, структури та архітектури сайту, його дизайну;
• відбір і створення інформаційного  наповнення (контенту);
• підготовка контенту для представлення на сайті: переклад текстових матеріалів в електронному, а потім в гіпертекстовому варіантах, оцифрування графічно-ілюстративного матеріалу, обробка фотографій;
• програмування сайту;
• встановлення сайту на власний сервер чи сервер хостера (спеціалізованої організації, яка надає дисковий простір на своєму сервері, що підключений до Інтернету);
• реклама сайту в бібліотеках регіону, в навчальних закладах, розсилка рекламних листів;
• постійна підтримка сайту.

Якщо бібліотека створює сайт, дуже важливо постійно оновлювати зміст сайту і вчасно видаляти застарілу інформацію.

Помилки:

• застаріла інформація, така як старі оголошення, лінки, які не працюють, плани заходів та події, що відбулися в минулому;
• більше уваги слід приділяти тому, які матеріали доступні в бібліотеці, ніж розміщувати фотографії працівників;
• незрозуміла архітектура сайту, коли для того, щоб знайти потрібну інформацію, доводиться витрачати багато часу і робити зайві «кліки»;
• заплутана навігація, порушення логіки розміщення розділів;
• нераціональне розміщення електронного каталогу. Потрібно, аби користувач мав можливість перейти в цей розділ зі стартової сторінки бібліотеки.

Стосовно  наповнення сайту, потрібно пам’ятати, що це не те саме, що писати для брошури чи журналу. Користувачі, які відвідують сайт, зазвичай поспішають і пропускають повз увагу великі тексти (за виключенням цільових тематичних буклетів, що мають необхідну інформацію). Враховуючи це:

• розміщуйте найбільш важливу інформацію згори сторінки:
• пропускайте непотрібні слова;
• використовуйте короткі словосполучення;
• використовуйте прості речення;
• використовуйте можливість вибору;
• не включайте фрази, подібні до таких, як «натисніть тут».

У випадку зміни адреси сайту (наприклад, при перенесенні на інший сервер) необхідно внести корективи до тих пошукових систем і каталогів, у яких сайт зареєстровано, і повідомити нову адресу в обласні бібліотеки вашого регіону.

КОРПОРАТИВНИЙ КАТАЛОГ

Важливим фактором інформаційно-бібліографічного обслуговування користувачів бібліотеки є максимальне розкриття періодичних видань. Детальний розпис журналів допомагає задовольнити найрізноманітніші запити користувачів. Вирішити це завдання з найменшими трудовими затратами допомагає корпоративний каталог. При веденні корпоративного каталогу бібліотеки, які працюють із однією автоматизованою бібліотечною системою, домовляються про те, які саме періодичні видання кожна із них розписуватиме. Потім вони обмінюються інформацією.

Основні переваги кооперації:

• прискорення процесів обробки;
• виключення дублювання процесів;
• економія бібтехніки (каталожних карток);
• раціональність процесів обробки;
• ефективність обслуговування.

ШТРИХКОДУВАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Сучасній бібліотеці для того, щоб працювати з повною віддачею не досить просто мати обширні фонди. Необхідні дієві важелі управління ними. Таким інструментом є технології автоматичної ідентифікації.

Впровадження автоматизованого документообігу без можливості його автоматизованої ідентифікації не дає належного ефекту. Видача і повернення документів, хоч би й в автоматизованій системі, але "в ручному режимі", мало відрізняється за ефективністю та трудомісткістю від традиційної технології записів у читацький формуляр. Саме тому на часі постає питання про впровадження штрихкодової технології. З доступних технологій автоматичної ідентифікації ця технологія і штрихкодова мітка набули найбільшої популярності.

Штрихкодова технологія належить до найрозповсюдженіших серед засобів автоматизованої ідентифікації. Вона відносно дешева, що робить її прийнятною навіть для невеликих бібліотек.

Декілька фактів з історії штрихкоду. Винахід лінійного штрихового кодування приписують американським ученим Джео Вудленду і Берні Cильверу, які винайшли його в 1949 р. для маркування продуктів у супермаркеті. Прототипом їхнього відображення була азбука Морзе. Тире і крапки витягнули вниз і вийшла послідовність широких і вузьких ліній, розділених пропусками, з нанесеними під нею цифрами — штрихкод або бар-код (bar-code). Можливості штрихового кодування розширились з винаходом лазера. Саме тоді була створена прочитуюча лазерна установка — сканер, тонкий промінь якого, рухаючись по зображенню штрихкоду, поглинається темними смужками і відбивається білими. Своє завершення штрихове кодування отримало в корпорації IОM, де для обробки кодів почали використовувати комп’ютер. Це важлива подія в історії логістики.

Одним з основних напрямів діяльності бібліотек є обслуговування користувачів. Традиційна технологія обслуговування включає операції з реєстрації та обслуговування читачів, одержання різноманітних статистичних даних, забезпеченість безпеки і збереження фонду.

Для покращення обслуговування користувачів потрібні нові підходи та методи.  До автоматизації процесу обслуговування читачів приступають зазвичай після того, як вже автоматизовані технологічні процеси, пов’язані із комплектуванням літературою, створенням електронного каталогу, з постановкою видань на облік, довідково-бібліографічним обслуговуванням.  Потрібно все ж зауважити, що автоматизація процесів обслуговування відбувається з певними труднощами. На період переходу від традиційної форми обслуговування користувачів до  автоматизованого режиму доводиться вести паралельно обслуговування читачів у загальноприйнятій формі і в автоматизованому режимі, що веде до збільшення навантаження на працівників відділу. Ще однією причиною є неповне представлення фонду в електронному каталозі. Проблеми можуть виникати також через збій програмного забезпечення.

Також на сьогоднішній день не вирішені юридичні аспекти питань, пов’язаних із видачею книг без підпису читача. При видачі книг в автоматизованому режимі не існує можливості підпису під кожною виданою книгою. При виконанні даної операції в базі даних робиться позначка про того, хто взяв цю книгу. У випадку виникнення суперечливих ситуацій про повернення книги може виникнути питання про правомірність відшкодування  читачем книги, і бібліотека, як виявляється, з юридичної точки зору, не має права відшкодовувати втрату.

Використання в бібліотеках штрихкодування книг та читацьких квитків дозволяє полегшити роботу бібліотекаря та  зменшити час обслуговування користувачів.  Зменшення часу обслуговування користувачів при використанні штрихкодової технології досягається за рахунок зменшення помилок, пов’язаних із неправильним вводом номерів читацьких квитків та інвентарних номерів. Штрихкодова технологія використовується при ідентифікації екземплярів книг, реєстрації читача в бібліотеці і операціях видачі/повернення книг. Для цього на комп’ютери встановлюються ручні сканери для зчитування штрихкодів, які підключаються до роз’ємів клавіатури. Штрихкоди наклеюють на книги а потім вводять дану інформацію у базу даних. Особливість штрих кодування читацьких квитків: в одних бібліотеках штрихкод ідентичний номеру читацького квитка, в інших – номер читацького квитка і штрихкодовий номер читача не співпадають.

Для вирішення питань, пов‘язаних з одержанням підпису читача при книговидачі, пропонується введення електронного підпису, який юридично прирівнюється до звичайного підпису, тобто для підтвердження видачі книги з читацького квитка зчитуватиметься «електронний підпис», який звичайними засобами прочитати неможна, і який буде існувати лише у користувача. Під терміном «електронний підпис» закон має на увазі спеціальний набір цифрових і літерних символів, який дозволяє безпомилково ідентифікувати свого власника. У якості альтернативних варіантів електронного підпису можна використовувати звичайний електронний пароль.  В даний час існує багато алгоритмів і програм, які створюють електронний підпис. На читацьких квитках потрібно передбачити поле, де ця інформація буде розміщуватися.

Сучасні електронні бібліотечні системи дозволяють формувати облік про кількість замовлених та виданих книг за певний період, список боржників, список заборгованості по літературі, статистику по фонду на поточний день та ін.

Наступне питання пов’язано із формуванням статистичних даних по відвідуванню бібліотеки. Питання полягає в тому, що читач, який прийшов до бібліотеки і нічого не взяв (а, припустимо, лише здав книги) включається у звіт по статистиці, тому що бібліотекар його обслужив. В автоматизованому режимі підрахувати таку статистику можливо лише за наявності обладнання для проходу, яке фіксує будь-який прохід через нього. Це обладнання потрібно на технічному рівні узгоджувати із електронною програмою, яку використовують в бібліотеці.

Для автоматизації процесу інвентаризації книг можливе використання обладнання, яке має назву термінал. Термінал являє собою переносний сканер із пам’яттю, за допомогою якого у книгосховищах зчитуються штрихкоди, наклеєні на книги, і зберігаються у його пам’яті. Потім ця інформація переноситься у комп’ютер.

Отже, використання штрихкодування в бібліотеках дозволяє частіше проводити інвентаризацію фонду, зменшити час видачі матеріалів, покращити ергономіку основних дій бібліотекарів, підвищити рівень обслуговування користувачів.

Крім звичайних штрихкодів можливо також використання систем, які захищають від викрадення книг. В основі такої системи знаходиться RFID-мітка, яка наноситься на кожну книгу і забезпечує ідентифікацію книг і захист від крадіжок. RFID-мітка взаємодіє із RFID-станцією, яка суміщується з будь-якою автоматизованою бібліотечною системою і дозволяє оперативно оновлювати базу даних в режимі реального часу.

RFID-мітка являє собою тонку етикетку, на яку нанесені антена і чіп, що мають функцію безконтактного читання і запису інформації. Як правило, мітка розміщується під обкладинкою кожної книги. Мітка може бути покрита додатковою захисною етикеткою із надрукованим на ній штрихкодом, логотипом бібліотеки чи будь-якою інформацією про книгу. В кожну RFID-мітку може бути вбудована функція, яка активується і захищає книги від викрадення.

Розвиток у бібліотеці новітніх інформаційних послуг, безумовно, сприятиме розширенню нових можливостей щодо задоволення інформаційних потреб користувачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІІТЕРАТУРИ

1. Батыгян Т. Наше кредо: нет вопросов без ответов. Эффективные формы и методы работы с молодежной аудиторией как отражение новых возможностей библиотечно-информационных центров / Т. Батыгян // Библиополе. – 2009. - №3. – С. 20-26.

1. Бібліотека і книга у контексті часу: Збірник наукових статей ІІ міжнародної науково-практичної конференції, 17-18 квіт. 2008р., м. Київ. – К. : ДЗ «Нац. парл. б-ка Україна», 2008. – 160 с. – (Публічна бібліотека в соціокультурному просторі регіону).

1. Web-сайт бібліотеки для юнацтва : методичні поради / ред. Л. Стахурська. – К., 2002. – 10 с.

1. Гладкова Н. Библиорафия в электронной среде / Н. Гладкова // Библиотека. – 2009. - №5. – С. 19-20.

1. Грищенко Т. Виртуальная справочная служба библиотеки: содержательные и организационные аспекты функционирования / Т. Грищенко, И. Аврамова, Н. Этенко // Бібліотечний форум України. – 2009. - №3. – С. 25-27.

1. Кожевникова Е. Web-паутина как родственная среда / Е. Кожевникова // Библиотека. – 2009. - №1. – С. 34-37.

1. Кузьмина О. В. В помощь информационно-правовым центрам для молодежи / О. В. Кузьмина // Юношеские библиотеки России : информ. вестн. / Рос. гос. юнош. б-ка. - Вып. 4(43). – М., 2007. – 120 с.

1. Левова Л. В.,  Єфремов С.В.,  Трифонова О.В. Автоматизована інформаційно-бібліотечна  система  MAPK-SQL.  Огляд поточного стану.  Нові напрямки   розвитку.    Електронний     ресурс:  htth://gpntb.ru/win/inter-evetnts/crimea2001/tom/sec2a/Doc5.HTML

1. Лоза Л. От традиционных к автоматизированным библиотечным технологиям обслуживания читателей / Л. Лоза // Бібліотечний форум України. – 2009. - №2. – С. 6-8.

1. Мартовицкая Л. Библиорафическое описание: методика формирования в АБИС «ИРБИС»  / Л. Мартовицкая // Бібліотечний форум України. – 2009. - №3. – С. 16-20.

1. Організація діяльності центрів публічного доступу до Internet у бібліотеках: Збірка матеріалів з досвіду роботи бібліотек України / ДАКККіМ; УБА; Центр безперервної інформ.-бібл. освіти; упор. І.О.Шевченко; наук. ред. В. К. Скнарь. – К., 2003. – 56 с. – (Сер.: Безперервна освіта бібліотекарів України; вип. 15).

1. Пашкова В. Використання сучасних інформаційних технологій у публічних бібліотеках України (за матеріалами дослідження) / В. Пашкова, І. Шевченко, Я. Хіміч  // Бібліотечний форум України. – 2009. - №1. – С. 2-25.

1. Пилип Я. Від традиційної книгозбірні до сучасної інформаційної установи / Я. Пилип // Бібліотечний форум України. – 2009. - №2. – С. 48-50.

1. Пяткова И. Автоматизация библиотеки вуза: опыт внедрения, проблемы, состояние / И. Пяткова // Бібліотечний форум України. – 2009. - №2. – С. 9-11.

1. Рыбальченко Е. Опыт формирования информационной компетентности пользователей вузовской библиотеки / Е. Рыбальченко // Бібліотечний форум України. – 2009. - №3. – С. 28-31.

1. Самохина М. М. Корпоративная виртуальная справочно-информационная служба публичных библиотек и ее молодая аудитория / М. М. Самохина // Юношеские библиотеки России: Информ. вестн. / Рос. гос. юнош. б-ка. - Вып. 3(42). – М., 2007. – 156 с.

1. Сизых И. Лингвистическое обеспечение электронного каталога /  И. Сизых // Библиотека. – 2009. - №6. – С. 35-38.

1. Татарчук Л. З досвіду впровадження технології штрихового кодування в Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці Української академії аграрних наук. Електронний ресурс: htth://www.nbuv.gov.ua./soc_gum/vkp/2009_12/V_12/st5/pdf

1. Чабан І. Проблеми забезпечення цілісності баз даних читачів / І. Чабан // Бібліотечний форум України. – 2009. - №3. – С. 21-24.

1. Ярошенко Т. Про CrossRef, DOI, OpenURL та інші інновації в епоху електронних журналів: що, чому, як, навіщо? / Т. Ярошенко // Бібліотечний форум України. – 2009. - №1. – С. 26-29.