free_new_512x512_02 Цікаво прочитати

 


 

1234


sherba 2 1

 


 

Увага! Бібліотечний туристичний проект "Пізнай Полтавщину та її бібліотеки".

Детальніше: Для Вас, колеги - Конкурси


 

Увага! Обласний конкурс на кращий медіапродукт «Звучи, рідна мово!»

Детальніше: Для Вас, колеги - Конкурси

 


 

_01

У листопаді 2017 року - травні 2018 року буде проведено ІІІ Міжнародний українсько-литовський конкурс малюнків "Здай кров заради життя"

Детальніше: Для Вас, колеги - Конкурси

 


go

 

Пошук по сайту


Медіаосвіта

 

Тренінг для тренерів з медіаграмотності

  Українське суспільство потребує ширшого вироблення навичок медійної та інформаційної грамотності в умовах пропагандистсько-психологічних війн. Заклади культури і, зокрема, бібліотеки – саме ті інституції, що мають усі можливості для того, щоб долучитися до формування медіаграмотного споживача. Саме тому наша бібліотека стала майданчиком для проведення тренінгів і має власного медіатренера – головного бібліотекара відділу соціокультурної роботи Валентину Гринько, яка неодноразово проходила відповідне навчання.
   Цього року 21-23 березня вона взяла участь у 3-денному тренінгу для тренерів з медіаграмотності, підготовлений Академією української преси за підтримки DW Akademie у м. Буча, що неподалік Києва.
   Тетяна Іванова, тренер, медіаексперт, доктор педагогічних наук, професор, керуючий партнер Академії української преси провeла пeршу навчальну сeсію для трeнeрів з мeдіаграмотності. Спілкування відбувалося у крeативній та інтeрактивній формі з малюнками, прeзeнтаціями, командною роботою. Тетяна Іванова зауважила, що знання психології комунікації, спeцифіки засвоєння інформації, тeхніки маніпуляцій та eфeктивного навчання є обов'язковим для провeдeння заходів. Учасники дізналися про роль інтерактивних методів в процесі проведення тренінгу з медіаграмотності.
   Також тренер розповіла про особливості роботи медіа в Україні та за кордоном, про те, хто контролює основні друковані видання та телеканали в Україні. «Медіа в Україні – це неприбутковий бізнес. А що відбувається з бізнесом, якщо він не приносить прибутку? Він зникає. А чому ж тоді медіа в Україні процвітають, хоча ця сфера потребує великих капіталовкладень? Це все тому, що власники медіа мають певну мету – інформаційний вплив. Медіа не презентують реальність, медіа репрезентують певну інформацію» – зауважила Тетяна Іванова.

29351901
    У рамках тренінгу з учасниками працював Артем Бабак, тренер з медіаграмотності, журналіст Transparency International Україна. Тренер дав учасникам інструменти для перевірки інформації, ознайомив з основними моментами розвитку процесу фейкотворення в Україні та світі й боротьби з цим явищем.

29542151
   Тренер, керуючий партнер Stober, Poltavets&Associates Іван Полтавець поговорив з учасниками про критичне мислення в інфопросторі, його інструменти. Провів практичні вправи на співвідношення фактів та думок в журналістських матеріалах. «У кожної людини є зона контролю, зона занепокоєння та зона впливу. Медіа в основному повідомляють нам інформацію із так званої «зони занепокоєння», тобто те, що викликає емоції. ...Важко створити матеріал, який потрапить до зони впливу кожного з нас. Таку інформацію кожен шукає сам. Також є «зона контролю»... до цієї зони якраз таки потрапляє те, що ми контролюємо насправді», – пояснив Іван Полтавець.
   Академія Deutsche Welle, за підтримки якої відбувся тренінг, є провідною організацією Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації, яка підтримує вільні і незалежні медіа.. Організація пропонує професійні навчальні семінари і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації.

game

 


 

  Маніпуляція свідомістю через викривлення історичної пам’яті

 

 На запрошення Полтавської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Олеся Гончара до Полтави завітала письменниця Анна Коршунова, яка вже понад сім років викладає медіаосвіту в Сумській обласній гімназії-інтернаті для обдарованих дітей та є керівником гуртка «Основи журналістики».

    В рамках роботи студії медіакультури та грамотності для молоді «Відкритий простір» з метою обміну досвідом, був проведений майстер-клас за темою «Маніпуляція свідомістю через викривлення історичної пам’яті».

   Наша бібліотека вирішили запросити Анну Коршунову до Полтави після оголошення переможців однієї з найпрестижніших літературних премій «Книга року ВВС Україна». Торік її книжку «Комп і компанія» визнали «Дитячою книгою року». Вона про те, як знайти себе у цьому зеленому, сонячному, галасливому світі, повному пригод і несподіванок, ― варто лише натиснути кнопку «Вимкнути комп’ютер» і зробити крок назустріч літу. В умовах, коли з раннього дитинства діти оточені різноманітними інтерактивними електронними пристроями, починаючи з іграшок і закінчуючи комунікаційними ґаджетами, через які вони пізнають світ і спілкуються з рідними, в тому числі з батьками, цей твір може стати для підлітка першим кроком до усвідомлення переваг «живого» спілкування.

   Тематика книги не випадкова, виявилося, що письменниця буквально «горить» справою медіаосвіти й разом із учнями реалізує велику кількість проектів: це і їхня гімназійна газета «Кебета», й допомога у створенні армійського видання 27-ї сумської артилерійської реактивної бригади, й наукові медіадослідження учнів.

  На занятті «Відкритого простору» говорили про маніпулятивні можливості преси. Пані Анна наводила багато прикладів із досліджень сумських учнів, які аналізували пресу різних часів та виявляли, як маніпулюють думкою читачів. Так, газету «Відродження» часів нацистської окупації міста Ромни Сумської області порівняли з газетою «Новоросія» «ДНР». Виявилося, що методи збігаються просто один в один. Точніше, у «Відродження» навіть м’якіша подача. В іншій роботі вирішили дослідити, як формується образ ворога через трансформації історичної пам’яті.

  Отже, обмін медіаосвітнім досвідом між бібліотекою та гімназією вдався, студійці мали змогу розібратися в механізмах маніпуляцій суспільною свідомістю, навчитися розрізняти маніпулятивні медіатексти й усвідомити необхідність знати історію своєї родини й рідного краю. Адже це допомагає виробити імунітет проти пропаганди в інформаційній війні.

   Медіаосвіту, на думку Анни Коршунової, взагалі треба робити основним предметом у навчальних закладах. Тому що від цього залежить ще й інформаційна безпека держави. Адже завдяки їй і діти, й дорослі зрозуміють, як ними можуть маніпулювати. А на подібних заняттях у студіях та гуртках, роблять щеплення в мозок і про деякі речі потім не можеш думати інакше. Медіаосвіта — це теж щеплення. Причому від дуже багатьох хвороб у нашому суспільстві.

 

10101010 

999999999999999


 

ЩО ТАКЕ МЕДІАГРАМОТНІСТЬ

   Сучасна людина перебуває під постійним впливом величезного потоку різноманітної інформації, що його отримує через медіа.
Що означає слово «медіа»?
«Медіа» походить з латини і означає «передавати». Наприклад, «медіатор»: невеличка пластинка, за допомогою якої гітарист передає рух пальців на струни. А хто цікавиться біологією знають інше значення цього слова – активна хімічна речовина, яка передає сигнал по нервовій системі.
   Як бачимо, значення цих слів подібне. У кожному разі там де є медіа, мають бути принаймні кілька ланок: джерело повідомлення – власне повідомлення – засіб передачі – одержувач повідомлення. Також до цієї ланки можна додати і реакцію одержувача повідомлення.
Однак проблема полягає в тому, що повідомлення, яке передається (інформація) може бути неякісним або свідомо викривленим. Причому дуже часто людина навіть не усвідомлює, що отримане повідомлення є недоброякісним. І що таким чином на неї здійснюється медійний вплив. Важливо те, що вплив – прихований, і тому ефективніший. Зараз взагалі можна говорити про те, що існує «інформаційна зброя масового ураження». Особливо це стало помітно, коли Україна стала мішенню інформаційної війни з боку Росії.
   Для сучасної людини вміння критично сприймати інформацію, вміти її аналізувати, визначати,чи не маніпулятивна вона, одна із найцінніших життєвих компетенцій, які дозволяють адекватно сприймати навколишній світ і ухвалювати корисні для себе рішення. Без таких умінь людина стає практично беззахисною перед маніпуляціями, які змушують її чинити супротив власних же інтересів – в інтересах тих, хто подає інформацію.
   Тепер саме час визначити, хто ж це «медіаграмотна людина».


Медіаграмотна людина:
• розуміє природу інформації і роль медіа в її розповсюджені;
• усвідомлює, що знаходиться під постійним інформаційним тиском;
• має навички критичного мислення та аналізу медіаповідомлень;
• відрізняє думки і оцінки від фактів;
• здатна захищати себе від маніпуляцій;
• вміє створювати власний медійний контент.
За матеріалами сайту PROMETHEUS.


  

БІБЛІОТЕКА – СТРАТЕГІЧНИЙ ПАРТНЕР МЕДІАОСВІТИ

   Ми живемо в інформаційному світі. Завдяки новим технологіям інформації стає дедалі більше і вона набагато доступніша, ніж раніше. Постають питання: якій інформації довіряти? І що таке зрештою Правда? Ми починаємо піддавати сумнівам власні цінності, а ті, хто хоче маніпулювати думкою, завжди опиняються на крок попереду. Нове покоління має бути готовим до цих викликів.
У світі інформаційних воєн і пропаганди медіаграмотність і критичне мислення належать до ключових компетенцій, які дозволяють не губитися в інформаційному потоці. Останніми роками через війну в нашій країні, зокрема гібридну, питання медіаграмотності опинилося на порядку денному, тому що стало питанням національної безпеки країни. Мало хто знає, що Україна — одна з небагатьох пострадянських країн, де не лише громадський сектор, але й держава робить певні кроки в напрямі медіаосвіти.

    Міністерство освіти та науки затвердило всеукраїнський експеримент із медіаосвіти на 2017–2022 роки, який має назву «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику». Експеримент передбачає масове наскрізне впровадження медіаосвіти у навчальні заклади, включаючи дитсадки, школи та виші.

  «Наскрізна — це означає, що медіаосвіта в тій чи іншій формі відбувається на всіх рівнях освіти, — пояснює наукова керівниця експерименту, завідувачка лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, Любов Найдьонова. — Вона має пронизувати все: від садочка до вишу. Діти мають вчитися навичок медіаграмотності системно. Добре, що зараз уже в третьому класі вчать розуміти різницю між фактом та судженням. Далі це може відбуватися інтегрованим шляхом — тобто включено в програми різних предметів. Для деяких дисциплін наскрізні лінії медіаосвіти вже напрацьовані: в українській мові, історії. Коли ми залучимо до себе ще фахівців, то можемо вводити таку лінію в межах кожного предмету». Але процес має відбуватися поступово, щоби медіаграмотність впроваджувалася не для галочки, а стала для шкіл власною потребою орієнтування в інформаційному просторі.
  В Україні підготовка вчителів здійснюється, по-перше, в закладах післядипломної освіти, зокрема, зусиллями лабораторії психології масової комунікації та медіаосвіти Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, а по-друге, громадськими організаціями, як-от Академією української преси, яка проводить регулярні школи з медіаграмотності для вчителів, педагогів та бібліотекарів.
На підготовчому етапі в експерименті вже бере участь близько 200 навчальних закладів із усієї країни. У Полтавській області — п'ять, а також Обласний інститут післядипломної освіти ім. М.В.Остроградського.
    Бібліотеки завжди працюють у суголоссі зі школами – це один із самих доступних центрів медіаосвіти. Сучасний, креативний бібліотекар, який іде в ногу з часом, може долучитися до цієї почесної місії і зробити вагомий внесок у всебічну підготовку дітей та молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасними медіа, формування у них медіаобізнаності, медіаграмотності та медіакомпетентності.
   З цією метою в 2014 році розпочала свою роботу студія медіакультури та грамотності «Відкритий простір», де учні мають можливість займатися власною медіатворчістю.
  Надалі ми будемо знайомити вас з діяльністю медіастудії та найновішими матеріалами з формування інформаційної культури та медіаграмотності.

 


 

 Вчимося знімати кіно

 

   31 січня відбулося чергове заняття студії медіакультури та грамотності «Відкритий простір». Цього разу студійці опановували техніку зйомки. Адже, щоб відео виявилося вдалим і викликало у глядача ефект присутності необхідно знати багато теоретичних правил, а потім застосувати їх на практиці. Це дуже тривала і кропітка робота, але результат того вартий. Радість творчості стане заслуженою нагородою за витрачені зусилля!

2018-02-20 083853

 


 

НОВИЙ РІК – НОВІ ТВОРЧІ ЗАДУМИ!

 

   З початком нового 2018 року продовжила свою діяльність студія медіакультури та грамотності для молоді «Відкритий простір». І хоча в самому розпалі зимові канікули – не час розслаблятися. Кипить і вирує творчий процес. Вихованців студії об’єднала робота над створенням сценарію майбутнього відеоролика. Що може бути більш захопливим, ніж спробувати себе у ролі творців нової віртуальної реальності. Скільки незвіданого, невідомого: яку ідею обрати, як увібгати політ фантазії в лаконічні рядки тексту. Завдань багато, але креативні, наполегливі і працьовиті студійці не звикли боятися труднощів!

    Тож нехай цей рік буде багатим на творчі ідеї і досягнення!

 

alt