|
ВЕЛИЧ І ТРАГЕДІЯ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ
Коли б такого сина мала
Ти, Україно, ще хоч раз –
То сто разів не помирала б
В обіймах царського вандала,
Не полотніла б від образ.
В. Крищенко
І. Велична та суперечлива постать.
 «… в нашій історії немає іншого такого
діяча, про якого б так багато, так суперечливо,
навіть так полярно судили нащадки; так само
жоден із них не має такої широкої, я б сказав,
романтичної слави, притому слави всеєвропейської».
В. Шевчук
Останніми роками вийшли збірки документів,
численні монографії, журнальні публікації,
газетні статті, в яких осмислюється історичне місце
Івана Мазепи – гетьмана лівобережної України
( 20.03.1640 – 22.09.1709). Цей видатний державний діяч,
політик та дипломат був високоосвіченою людиною,
знав сім іноземних мов, мав талант поета.
Він щиро вболівав за долю України, прагнув її незалежності
та самостійності, але ж і першим запровадив в Україні панщину.
Про суперечливу постать Івана Мазепи можна прочитати у наступних виданнях:
1. Вечерський, Віктор. Гетьман Мазепа / В. Вечерський // Чумацький шлях. – 2010. – № 2. – С. 6-8.
2. Дубина, Олександр. Знайдено програмний Універсал Мазепи 1709 року / О. Дубина // День. – 2010.
– № 43-44 (12-13 березня). – С. 8.
3. Дубина, Олександр. Дезінформація в добу Петра-І: гетьман Мазепа – нібито «подвійний зрадник» / О. Дубина // День. – 2013.
– № 107-108 (21-22 червня). – С. 8.
4. Дудка, Катерина. Гетьман Іван Мазепа – герой України / К. Дудка // Освіта. – 2010. – № 37-38 (19-26 серпня). – С. 8.
5. Кипиани, Вахтанг. Святой Мазепа / В. Кипиани // Кореспондент. – 2010. – №30. – С. 45.
6. Ковалевська, Ольга. Велич і трагедія Гетьмана Мазепи / О. Ковалевська // Українське слово. – 2013. – № 13 (березень). – С. 7.
7. Кралюк, Петро. Багатоликий Мазепа: конструктивне, трагічне, трагікомічне / П. Кралюк // День. – 2009. – № 104 (20 червня). –
С. 7.
8. Поклад, Наталка. Право на шаблю / Н. Поклад // Україна молода. – 2011. – № 84-85 (травень). – С. 18-19.
9. Про Івана Мазепу ( з листа французького дипломата Жана Балюза) // Шкільна бібліотека. – 2012. – № 21-22. – С. 124-125.
10. Чернов, Анатолій. Сяйво чужої слави / А. Чернов // День. – 2009. – № 47 ( 20 березня). – С. 8. – № 52 (27 березня). – С. 8.
11. Шведов, Ігор. Етюди про гетьмана Мазепу / І. Шведов // Чумацький шлях. – 2002. – № 1. – С. 19-21. – № 2. – С. 9-10.
Додаткова інформація на сайтах:
ІІ. Політичні погляди гетьмана Мазепи.
Хоча Москва залишала Україні
широку внутрішню автономію: владу гетьмана,
якого обирали, власні закони, адміністративний
та судовий устрій, військо, фінанси тощо,
відносини між Україною та Московією дедалі
більше нагадували васальну залежність
першої від другої. Україна, за думкою та мрією
Мазепи, потребувала міжнародної підтримки у
прагненні до незалежності від Московського
царства. Мазепа висловлював надії на конкретні
зовнішні кроки щодо забезпечення незалежності
України, називаючи основних гарантів самостійності –
провідні європейські країни. Хоча Івану Мазепі і не
вдалося здійснити
мрію свого життя – створити незалежну Українську державу,
він наважився поставити це питання для наступних поколінь.
Інформацію про політичні погляди та дії Івана Мазепи знайдете у наступних статтях:
1. Божко, Станіслав. Іван Мазепа: між Росією і Швецією / І. Божко // Персонал. – 2009. – № 1. – С. 92-100.
2. Іванова, Людмила. Іван Мазепа і Петро І: два політичні світогляди, дві долі / Л. Іванова // Наука і суспільство. – 2011. – № 9-10. –
С. 5-18.
3. Ковалевська, Ольга. Іван Мазепа у запитаннях та відповідях / О. Ковалевська // Історія України. – 2008. – № 39. – С. 56-60.
4. Моця, О.П. Зрада й донос у контексті дослідження діяльності І. Мазепи / О.П. Моця // Український історичний журнал. – 2012. – № 5. –
С. 65-76.
5. Павленко, Сергій. Гострі запитання Івана Мазепи / С. Павленко // Голос України. – 2009. – № 177 (22 вересня). – С. 16.
6. Сивашова, Ірина. Ювілей та уроки Полтавської битви / І. Сивашова // Демократична Україна. – 2009. - – № 26 (3 липня). – С. 19.
7. Червак, Богдан. Іван Мазепа: битва з малоросійством / Б. Червак // Українське слово. – 2010. – № 32 (11-17 серпня). – С. 5.
8. Чухліб, Тарас. Напередодні Полтавської битви: чому Мазепа відмовився від зверхності Москви? / Т. Чухліб // День. – 2009. –
№ 89 (29 травня). – С. 18-19.
Додаткова інформація на сайтах:
ІІІ. Будівничий європейської України.
Серед людей, які були організаторами й меценатами великої справи інтелектуальної та духовної розбудови України,
чільне місце належить гетьману Івану Мазепі. Мазепінська доба спричинилась до загального відродження України,
що позначилось на всьому наступному її розвитку. Він дбав про розвиток української культури, мистецтва, освіти,
офірував великі кошти на будівництво церков, соборів. Українське бароко досягло розвитку саме в період гетьманства
Івана Мазепи.
Про внесок Мазепи у розбудову України читайте у наступних статтях:
1. Антоненко, Петро. Храми гетьмана Івана Мазепи / П. Антоненко // Слово Просвіти. – 2010.
– №33 (19-25 серпня). – С. 15.
2. Вечерський, Віктор. Іван Мазепа / В. Вечерський // Народне мистецтво. – 2010.
– №1-2. – С. 4-7.
3. Гетьман Мазепа – меценат // Чумацький шлях. – 2007. – № 1. – С. 8.
4. Дубина, Олександр. Яку імперію будував гетьман Мазепа / О. Дубина // Голос України. – 2013.
– № 135 (24 липня). – С. 14.
5. Пахльовська, Оксана. Мазепа - архітектор європейської України? / О. Пахльовська // День. – 2009.
– № 147-148. – С. 26-27.
6. Саченко, Сергій. Мазепа – будівничий / С. Саченко // Наука і суспільство. – 2010.
– № 1-2. – С. 63-65.
7. Тригубенко, В. Гетьман Іван Мазепа і українська освіта / В. Тригубенко // Педагогіка толерантності. – 2011
. – № 3. – С. 32-34.
Додаткова інформація на сайтах:
гетьмана Мазепи
IV. Постать Мазепи в європейському та світовому мистецтві.
Велична постать Івана Мазепи давно ввійшла в українську і світову історіографію,
письменство, поезію, музику, скульптуру, образотворче мистецтво тощо.
Його образом збагатилася світова література. Ми зустрічаємо згадки про нього
в історичних піснях, казках, легендах, думах, переказах, оповіданнях, поемах, романах
вітчизняних поетів та письменників. Зверталися до нього англієць Байрон і росіянин Пушкін.
Він був улюбленою темою французьких митців ХІХ століття: саме тоді з’явилися поеми Гюго і
Ресег’є; картини і літографії Жерико, Ежена Делакруа, Ораса Верне, Луі Буланже. Мазепу
зображували також Теодор Шассерто, Жан Франсуа Мілле, Прюдан Люї Лере.
Увічнили його образ і європейські композитори, зокрема Фабіо Кампана і Карло Педротті
в Італії, барон Борис Фітінгоф-Шель і Петро Чайковський в Росії, Генрик Ярецький, Адам Мінхеймер
і Рауль Кочальський в Полщі, Джон Вільям Гінтон і Меєр Лац в Англії, Альфред Кідан, Поль Пюже,
Люсьєн Арно, Жорж Матіас, Шарль Пурні і Еміль Нерині у Франції, Ференц Ліст в Угорщині, Петро
Сокольський в Україні, Маврігу Коген-Лінару в Румунії, Леон Дюбуа в Бельгії, Мауер у Німеччині,
Феліпе Педрель в Іспаніїї та інші.
Не залишилися в стороні й художники та скульптори. Всього в Європі Івану Мазепі присвячено
186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур тощо.
Про відображення постаті Мазепи у світовому мистецтві можна прочитати у наступних статтях:
1. Войтюк, В.Д. Образ Івана Мазепи в європейській літературі
(засідання літературної студії з інсценуванням) / В.Д. Войтюк // Шкільна бібліотека. – 2005. – № 10. – С. 64-75.
2. Коломієць, Володимир. Образ Івана Мазепи у фольклорі і літературі / В. Коломієць // Дивослово. – 2006.
– № 2. – С. 8-13.
3. Камка, Т.А. Іван Мазепа: історично-літературний портрет (інтегрований урок-проект; 9 кл.) / Т.А. Камка //
Вивчаємо українську мову й літературу. – 2013. – № 9. – С. 8-13.
4. Лавренчук, Володимир. Постать Івана Мазепи у світовому письменстві / В. Лавренчук // Дивослово. – 2008.
– №1. – С. 39-43.
5. Лавренчук, Володимир. Образ Івана Мазепи в давній українській літературі / В. Лавренчук // Дивослово. – 2009. –
№2. – С. 56-60.
6. Лавренчук, Володимир. Гетьман Іван Мазепа як «український Макіавеллі?»
Художня модель образу історичної особистості в романі Юрія Хорунжого «Любов маєш – маєш згоду»
/ В. Лавренчук // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. –
2008. – № 7-8. – С. 120-129.
7. Линюк, Людмила. Пам’ятник Івану Степановичу Мазепі в Чернігові / Л. Линюк // Народне мистецтво. –
2010. – № 1-2. – С. 80.
8. Поліщук, Володимир. Іван Мазепа: версія Михайла Старицького / В. Поліщук // День. – 2008. – № 28 (15 лютого). –
С. 8.
9. Ревчук, В.П. Образ Івана Мазепи у світовій літературі / В.П. Ревчук // Зарубіжна література в школі. –
2012. – №3. – С. 30-36.
10. Сакун, Валентин. Маловідома французька опера «Мазепа» / В. Сакун // Вечірня Полтава. –
2010. – №13 (31 березня). – С. 8.
11. Степовик, Дмитро. Благородство і благочестивість герба Івана Мазепи / Д. Степовик // Народне мистецтво. –
2010. – № 1-2. – С. 8-10.
12. Чухліб, Тарас. Мазепа завойовує Росію. Книжка про великого українського гетьмана стала
справжньою сенсацією в Російській Федерації / Т. Чухліб // Літературна Україна. – 2008. – 5 червня. – С. 4.
Додаткова інформація на сайтах:
Іван Мазепа в українській, російській літературі та мистецтві
http://tvori.com.ua/postat-mazepi-u-svitovij-literaturi/ - постать Мазепи у світовій літературі та мистецтві
|
